Захід зібрав власників і співвласників бізнесу, топ-менеджерів компаній, інхаус-юристів, фахівців із комплаєнсу та корпоративної безпеки, а також представників девелоперського, промислового та інвестиційного секторів.

Перед початком ділової частини для гостей провела екскурсію простором галереї її засновниця Наталія Заболотна, яка розповіла про історію Art Ukraine Gallery та представлені експозиції сучасного мистецтва.

Модератором заходу виступив Віктор Сурник, адвокат, керуючий партнер АО Alarius.

Олександр Мартинюк, адвокат, радник АО Alarius, співголова Corporate and Employment board АУКР, розкрив тему корпоративного шахрайства: основні форми зловживань з боку директорів, учасників і працівників компанії, ознаки внутрішніх ризиків та практичні інструменти захисту — від обмеження повноважень керівника до корпоративного договору.

Анна Нестор, юрист практики кримінального права та захисту бізнесу АО Alarius, розповіла про межі персональної відповідальності директорів і посадових осіб, а також про те, як діяти компанії у разі обшуку, вилучення документів або арешту активів.

Сніжана Васильєва, юрист практики земельного права та нерухомості АО Alarius, звернула увагу учасників на юридичні ризики земельних активів у корпоративних угодах та M&A, а також на те, як правильно проводити перевірку земельних активів компанії перед укладенням угод.

Гості мали змогу не лише прослухати виступи фахівців, а й поставити запитання спікерам під час Q&A сесії, поспілкуватися під час ділового сніданку, а також відвідати коротку екскурсію галереєю сучасного мистецтва. Завершився захід нетворкінгом за участю представників бізнесу та юридичної спільноти.

The post В Києві відбувся Alarius Legal Art Breakfast: мистецтво будувати та захищати бізнес appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Нагадаємо, що Асоціація українських корпоративних радників (АУКР) однією з перших підняла цю тему на найвищому державному рівні. У лютому 2026 року Асоціація виступила з офіційною ініціативою перед Урядом, НБУ, Міністерством у справах ветеранів та профільним комітетом ВРУ. АУКР закликала невідкладно оновити нормативно-правове регулювання, аби надати банкам та іншим кредитодавцям можливість здійснювати до 100% прощення заборгованості за споживчими кредитами для родин військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти чи перебувають у полоні.

Споживче кредитування

Зокрема, документ доповнює Закон України «Про споживче кредитування» дієвим механізмом: банки та інші кредитодавці отримають чітке законне право повністю (до 100%) або частково списувати заборгованість. Для цього членам родин, спадкоємцям чи офіційним представникам військовослужбовців і цивільних осіб достатньо подати відповідне звернення до кредитної установи.

Скасування податкового тягаря

Запропоновано комплексні зміни до Податкового кодексу України, які усувають податкові бар’єри для списання боргів:

Звільнення від податків для громадян: Кредитори отримають прозорі підстави для прощення (списання) заборгованості без виникнення податкового зобов’язання для позичальників. На анульований борг захищених категорій громадян та цивільних бранців не нараховуватимуться ПДФО та військовий збір (це більше не вважатиметься «додатковим благом»);

Зняття податкового тиску з банків: Фінансові установи звільняються від обов’язку збільшувати свій фінансовий результат до оподаткування на суму використання резервів при прощенні заборгованості за цими кредитами.

Виконавчі провадження

Зміни до Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов’язкового закінчення виконавчих проваджень у разі врегулювання (прощення) заборгованості (зокрема за судовими рішеннями) та звільнення захищених категорій громадян від сплати виконавчого збору.

Асоціація висловлює щиру вдячність членам Banking Board АУКР та всім профільним асоціаціям-партнерам за непорушну єдність, потужну підтримку та спільну адвокацію цього важливого питання. Лише об’єднуючи зусилля всієї фінансово-правової спільноти, ми здатні долати найскладніші законодавчі бар’єри та виборювати справедливість для тих, хто тримає наш захист.

The post Верховна Рада розгляне можливість добровільного прощення (списання) боргів військовослужбовців, полонених, зниклих безвісті та їх родин за споживчими кредитами, — зареєстровано законопроєкт appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Цього разу захід проходив у новому форматі — було проведено декілька спільних засідань за участю різних Board’ів Комітетів АУКР, які безпосередньо виступили з ініціативою щодо поглиблення співпраці та обговорення питань, що стосуються різних галузей права та секторів економіки. Це дозволило об’єднати експертизу членів Асоціації навколо найбільш актуальних проблем бізнесу та напрацювати спільні підходи до їх вирішення.

Окрім цього, програма зустрічі передбачала обговорення низки актуальних питань, які зачіпають інтереси корпоративних юристів незалежно від сфери бізнесу. Серед ключових тем — реформа АРМА та нові можливості для ринку арештованих активів, перші підсумки відкритого обговорення законопроєкту щодо удосконалення правил трансфертного ціноутворення, стан імплементації стандартів GDPR в Україні та готовність бізнесу до нових вимог у сфері захисту персональних даних.

Окрему увагу учасники приділили проблемним аспектам судової практики Верховного Суду щодо повернення лізингових платежів, колізіям адресних даних у державних реєстрах та інформаційних системах, уніфікації підходів до використання простого електронного підпису у зовнішньоекономічній діяльності, а також першим практичним кейсам подання заяв про відшкодування збитків бізнесу через застосунок «Дія». Модератором зустрічі виступив Рустам Колесник, президент Асоціації українських корпоративних радників, CEO видавництва «Юридична практика».

Реформа АРМА:
нові можливості для ринку
арештованих активів

Міжкомітетське засідання АУКР було розпочато зі спеціального виступу т.в.о. голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослави Максименко, яка подякувала організаторам за запрошення та можливість представити інституційні зміни в роботі АРМА. Вона наголосила, що реформа 2025 року має важливе значення як для економіки України, так і для бізнесу, та покликана змінити підхід до арештованих активів — від «припаркованих» об’єктів до працюючих економічних інструментів.

За її словами, одним із ключових нововведень є попередня ідентифікація та оцінка активів ще до їх передачі в управління АРМА. Це, зокрема, має забезпечити прозорість ринку та спростити доступ потенційних управителів до інформації, яка раніше потребувала додаткового пошуку. Як зазначила пані Максименко, вже сьогодні за новими правилами опубліковано перші активи, серед яких активи групи компаній IDS, бізнес-центри та окремі об’єкти нерухомості, а також готуються до запуску нові активи у різних секторах, включно із земельними ділянками, промисловими об’єктами та транспортною інфраструктурою.

Окремо вона підкреслила, що метою реформи є не лише забезпечення доходів держави від управління активами, а й збереження та, за можливості, примноження їх економічної вартості. Водночас АРМА закликає бізнес до активнішої участі у процесі — подання листів зацікавленості, надання пропозицій щодо умов управління та безпосереднього залучення до оцінки активів. За її словами, відкритий діалог між державою та бізнесом є ключовою умовою формування ефективного ринку арештованих активів та зниження корупційних ризиків у цій сфері.

Також було зазначено, що вся актуальна інформація про активи та процедури їх управління доступна на офіційному сайті АРМА, де поступово впроваджується більш зручний та структурований формат подачі даних для бізнесу.

Податкові зміни та трансфертне ціноутворення:
перші результати роботи експертної групи АУКР

Олексій Захарчук, голова GR Board АУКР та директор компанії ProAdvisors, представив результати роботи Асоціації над проєктами змін до Податкового кодексу України в частині трансфертного ціноутворення. Він нагадав, що ініціативи Міністерства фінансів у цій сфері стали предметом широкого обговорення, оскільки зачіпають значну частину великого бізнесу та пов’язані з виконанням міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах Ukraine Support Loan та імплементації європейських директив і рекомендацій ОЕСР.

За його словами, в рамках роботи АУКР було підготовлено значний масив пропозицій до законопроєктів — близько 500 сторінок зауважень та коментарів. У подальшому представники Асоціації брали участь у низці круглих столів із Міністерством фінансів та представниками Європейської комісії, що дозволило перейти до предметного діалогу щодо запропонованих підходів. Як зазначив спікер, саме в межах цих обговорень Мінфін переглянув частину своїх підходів і готує оновлену редакцію законопроєкту, у якій значну частину напрацювань бізнес-спільноти планується врахувати.

Окремо Олексій Захарчук звернув увагу на ключові проблемні норми початкових редакцій, зокрема надмірно низькі порогові значення для звітності з трансфертного ціноутворення, а також розширене трактування контрольованих операцій, яке могло суттєво ускладнити адміністрування для бізнесу. Також він відзначив дискусійні підходи до визначення податкового резидентства та потенційні ризики подвійного оподаткування для громадян, які працюють за кордоном.

Спікер підкреслив, що подальша робота над законопроєктами продовжиться вже з урахуванням оновлених пропозицій, які АУКР планує публічно обговорювати в межах усіх комітетів. Він також відзначив зростаючу роль Асоціації як експертної платформи для системного діалогу бізнесу з державою у сфері податкової політики.

GDPR в Україні:
регуляторні виклики
та стратегічні орієнтири імплементації

Співголова Legal Tech & IT Board АУКР, бізнес-партнер з юридичних питань компанії «МХП» Ігор Лісецький у своєму виступі окреслив ключові виклики та передумови впровадження стандартів GDPR в Україні. Він зауважив, що тема захисту персональних даних є надзвичайно складною для імплементації, однак її актуальність зростає у контексті євроінтеграційного курсу України та виконання відповідних міжнародних зобов’язань.

За його словами, імплементація GDPR є фактично частиною зобов’язань України в межах європейських програм підтримки та руху до членства в ЄС, а також умовою подальшої інтеграції в цифровий простір Європейського Союзу. Спікер звернув увагу на те, що в самому ЄС наразі триває дискусія щодо спрощення та оновлення регулювання у сфері захисту даних з урахуванням розвитку цифрових технологій та штучного інтелекту, що створює «вікно можливостей» для більш збалансованого підходу до імплементації відповідних норм в Україні.

Окремо Ігор Лісецький наголосив на практичних викликах транскордонної обробки даних, коли українські компанії працюють із сервісами та інфраструктурою ЄС, але з точки зору права залишаються «третіми країнами», що створює додаткові бюрократичні та регуляторні обмеження. Як потенційно оптимальний сценарій розвитку він відзначив досягнення для України рішення про adequacy визнання з боку Європейського Союзу, що дозволило б суттєво спростити обіг та обробку персональних даних у взаємодії з європейськими партнерами та зняти значну частину адміністративних бар’єрів для бізнесу.

Експерт із регуляторних питань та захисту персональних даних Лілія Олексюк, одна з авторів законопроєктів у сфері імплементації GDPR в Україні, окреслила поточний стан законодавчих ініціатив, спрямованих на гармонізацію національного права з європейськими стандартами. Вона нагадала, що в парламенті вже зареєстровано законопроєкти, які передбачають імплементацію GDPR та створення незалежного наглядового органу з питань захисту персональних даних і доступу до публічної інформації, а також готуються додаткові ініціативи щодо адміністративної та кримінальної відповідальності.

За її словами, зобов’язання України у сфері захисту персональних даних закріплені ще з 2014 року в Угоді про асоціацію з ЄС і передбачають впровадження стандартів не нижчих за європейські. Водночас спікер наголосила, що повноцінна імплементація GDPR неможлива без комплексного функціонування трьох ключових елементів: якісного національного законодавства, дієвого незалежного регулятора та сформованої судової практики. Вона також підкреслила, що на сьогодні в Україні фактично відсутня стала судова та правозастосовча практика у сфері захисту персональних даних, що ускладнює наближення до європейської моделі.

Окремо Лілія Олексюк звернула увагу, що реалістичний шлях до отримання рішення ЄС про адекватність у сфері захисту даних потребує не лише формального ухвалення законодавства, а й його реального застосування бізнесом, органами влади та судами. Вона підкреслила, що лише системне впровадження правил, розвиток практики контролюючого органу та належна судова експертиза можуть забезпечити відповідність європейським вимогам, і закликала бізнес уже зараз починати практичну підготовку до нових регуляторних стандартів.

Член Legal Tech & IT Board АУКР, ІТ-юрист компанії «Nova Digital» Олена Барда у своєму виступі запропонувала розглядати імплементацію GDPR не як регуляторний виклик, а як стратегічну можливість для українського бізнесу, зокрема ІТ-сектору. Вона наголосила, що європейські регуляції у сфері захисту даних і кібербезпеки формують нову модель відповідальності у ланцюгах постачання (supply chain), де компанії дедалі більше орієнтуються на партнерів, які працюють за зрозумілими та уніфікованими правилами.

За її словами, дотримання вимог GDPR та суміжних регуляцій напряму впливає на конкурентоспроможність компаній на міжнародних ринках, оскільки європейський бізнес змушений мінімізувати регуляторні та штрафні ризики при виборі партнерів. У цьому контексті компанії, які впроваджують стандарти захисту даних, отримують перевагу у доступі до європейських ринків, інвестицій та міжнародних проєктів, тоді як невідповідність цим вимогам може суттєво обмежувати можливості співпраці.

Окремо спікерка звернула увагу на потенційні можливості для України у сфері міжнародних наукових та інноваційних програм, зокрема Horizon Europe, участь у яких наразі обмежена відсутністю рішення про adequacy у сфері захисту даних. Вона підкреслила, що впровадження GDPR відкриває не лише регуляторний, а й економічний та інноваційний потенціал для українських університетів і компаній, а також сприяє формуванню в Україні більш глибокого розуміння даних як стратегічного ресурсу.

За підсумками обговорення  відповідної тематики учасники міжкомітетського засідання дійшли згоди щодо необхідності системного доопрацювання підходів АУКР до імплементації GDPR та суміжних законодавчих ініціатив. Голова GR Board АУКР Олексій Захарчук запропонував надати можливість усім зацікавленим членам Асоціації детально опрацювати наявні законопроєкти та таблиці правок до другого читання, після чого IT-Board має зібрати та узагальнити позиції всіх комітетів і винести їх на подальше обговорення з представниками державних органів та європейських інституцій. Водночас наголошено на необхідності визначити концептуальну рамку — чи йдеться лише про формальне імплементування вимог ЄС, чи про формування в Україні повноцінної культури захисту персональних даних.

Президент АУКР Рустам Колесник підтримав необхідність широкого залучення всіх комітетів до цього процесу, запропонувавши організувати розсилку матеріалів законопроєктів та запитів до кожного борду з наданням часу для опрацювання та формування позицій. Після узагальнення отриманих пропозицій планується проведення спільного обговорення для вироблення консолідованої позиції АУКР щодо подальших дій і формування єдиного підходу до взаємодії з законодавчими ініціативами у сфері захисту персональних даних.

Повернення лізингових платежів
у судовій практиці

Ольга Стахович, член Banking Board, заступник генерального директора з правових питань ТОВ «ОТП Лізинг», зосередилася у своєму виступі на проблемі судової практики щодо повернення частини лізингових платежів після розірвання договорів фінансового лізингу. Вона зазначила, що лізингоодержувачі у судах отримують можливість вимагати повернення значної частини сплачених коштів — орієнтовно до 65%.

За її словами, така практика виникла через ототожнення судами фінансового лізингу з договором купівлі-продажу з авансом, унаслідок чого частина лізингового платежу, що відповідає вартості об’єкта, розглядається як авансовий платіж і підлягає поверненню на підставі норм ЦК України. Водночас спікерка підкреслила, що лізинговий платіж має комплексну структуру і включає не лише відшкодування вартості активу, а й винагороду та інші складові.

Окремо вона навела приклади суттєвих наслідків такої практики для ринку, коли після кількох років користування активом та його вилучення лізингодавець фактично змушений повертати значну частину отриманих платежів. За її словами, це створює системні ризики для галузі фінансового лізингу та ставить під сумнів передбачуваність відповідних правовідносин.

Владислав Божко, член Litigation, ADR & Insolvency Board, керівник управління судового процесу АТ КБ «ПриватБанк», звернув увагу на процесуальні особливості формування судової практики у спорах щодо фінансового лізингу. Він зазначив, що ПриватБанк був одним із ключових учасників цієї категорії справ і намагався вплинути на формування підходів судів на користь лізингодавців.

Спікер повідомив, що банк був залучений у понад 20 справ, які всі дійшли до Верховного Суду, та у яких неодноразово подавалися клопотання про передачу справ на розгляд Великої Палати. Водночас такі клопотання здебільшого відхилялися, а Велика Палата відмовлялася втручатися, посилаючись на відсутність розбіжностей у практиці касаційної господарської юрисдикції.

Окремо він наголосив на тому, що сформована практика, на його думку, фактично створює суперечливі правові наслідки: з одного боку, суди визнають право лізингодавця вимагати виконання зобов’язань і стягнення платежів, а з іншого — після повернення предмета лізингу допускають повернення значної частини сплачених коштів, що ставить під сумнів економічну доцільність інструменту. Він також зазначив, що подальші кроки можуть включати повторні звернення до Верховного Суду та можливу координацію позицій через платформу АУКР і професійні асоціації для ініціювання перегляду підходів.

Олег Маліневський, співголова Litigation, ADR & Insolvency Board, керуючий партнер EQUITY, коментуючи дану проблематику, провів паралелі з попередніми кейсами судової практики у банківському секторі, коли при визнанні кредитних договорів недійсними виникали спроби фактичного «перекосу» в бік позичальників через неправильне трактування природи договору та його складових.

Він зазначив, що подібна помилка простежується і у спорах щодо фінансового лізингу, де суди зосереджуються виключно на елементі купівлі-продажу, ігноруючи орендну складову та фактичне користування активом, у межах якого лізингоодержувач отримує економічні вигоди та несе відповідні витрати. Саме це, на його думку, призводить до викривлення балансу інтересів сторін.

Серед можливих шляхів вирішення проблеми він назвав як процесуальні інструменти — консолідацію справ і посилення аргументації для передачі питань на розгляд Великої Палати Верховного Суду, так і законодавчі зміни через роботу з профільними комітетами та GR-напрямом. Окремо він наголосив на важливості залучення наукової спільноти для теоретичного обґрунтування неправомірності поточного підходу судової практики та посилення правової позиції ринку.

Колізії адресних даних
у державних реєстрах

Віталій Бєліков, віцепрезидент АУКР із питань публічно-приватного партнерства, голова Corporate & Employment Board, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», у своїй доповіді зосередився на проблемі відсутності єдиного державного адресного реєстру в Україні, попри наявність розвинених цифрових систем і великої кількості державних реєстрів. Він зазначив, що саме розрізненість підходів до фіксації адрес створює системні ризики для бізнесу в різних секторах економіки.

Спікер звернув увагу, що наразі існують різні підходи до ідентифікації об’єктів: кадастрові дані, податкові та ліцензійні реєстри, а також адреси, які присвоюються органами місцевого самоврядування. У результаті виникають колізії, коли одна й та сама локація може мати різні або неузгоджені адресні позначення, що ускладнює регуляторні процедури та створює невизначеність для бізнесу, зокрема в аграрному секторі та сфері акцизної діяльності.

Окремо він представив бачення вирішення проблеми через створення єдиного поштово-кадастрово-цифрового реєстру, який поєднував би кадастровий номер, GPS-координати та адресу об’єкта. Такий підхід, за його словами, дозволив би забезпечити майже повну точність ідентифікації об’єктів незалежно від змін адміністративного устрою чи назв вулиць, а також суттєво підвищити ефективність взаємодії між державними органами та бізнесом.

Простий електронний підпис
у зовнішньоекономічних договорах

Дмитро Федечко, голова Agri Board, керівник юридичного відділу Louis Dreyfus Company Ukraine, зосередився на практичних проблемах використання простого електронного підпису у зовнішньоекономічних контрактах, зокрема в аграрній торгівлі. Він зазначив, що компанія активно застосовує електронні інструменти підписання договорів, зокрема DocuSign, у роботі з українськими виробниками та міжнародними контрагентами.

Спікер звернув увагу, що в практиці виникають розбіжності з боку окремих банків, які в межах фінансового моніторингу висловлюють обережну позицію щодо використання простого електронного підпису. Зокрема, іноді пропонується підходити до таких документів за аналогією з факсимільним підписом, що передбачає додаткове паперове підтвердження кожної нової уповноваженої особи та повторне фізичне підписання документів між сторонами.

Водночас пан Федечко підкреслив, що така практика є надмірно ускладненою та не відповідає сучасним цифровим підходам, оскільки первинна домовленість сторін про використання електронного підпису мала б бути достатньою для подальшого підписання додаткових угод і документів. Він також звернувся до учасників дискусії з банківського сектору та регуляторного середовища із запитом щодо можливих правових чи комплаєнс-підстав для таких обмежень, наголосивши на необхідності вироблення уніфікованого та практичного підходу до використання ПЕП у зовнішньоекономічній діяльності.

Денис Крицький, голова Banking Board, пояснив, що питання застосування простого електронного підпису в банківській практиці слід розділяти на дві площини: використання електронного підпису в межах банківських відносин із клієнтами та застосування документів у рамках валютного нагляду. Він нагадав, що з 2017 року Національний банк України отримав регуляторні повноваження у сфері електронних довірчих послуг, що закріплено відповідними нормами та постановами НБУ.

Спікер зазначив, що DocuSign на сьогодні не ідентифікований українським регулятором як окремий вид простого електронного підпису, хоча загалом у світі існує близько 90 його різновидів. Він підкреслив, що його використання можливе лише за умови попередньої письмової згоди між банком і клієнтом, де визначаються ризики та правила ідентифікації підписувача, тоді як єдиним повноцінно прирівняним до власноручного підпису інструментом залишається кваліфікований електронний підпис (КЕП).

Окремо Денис Крицький висловив думку, що у випадках, коли банки вимагають додаткового паперового підтвердження або факсимільного дублювання електронних документів, йдеться радше про перестрахування, ніж про пряму вимогу закону. Він запропонував звернутися до Національного банку України та Міністерства цифрової трансформації для отримання офіційних роз’яснень щодо допустимості використання простого електронного підпису, зокрема DocuSign, у зовнішньоекономічних операціях та валютному нагляді, що дозволило б уніфікувати практику та зняти існуючі розбіжності між учасниками ринку.

Останній виступ у межах Міжкомітетської зустрічі АУКР був присвячений заявам про відшкодування збитків бізнесу через платформу «Дія», зокрема проблемам ідентифікації та доказової бази в межах першої практики застосування міжнародного Реєстру збитків. Ганна Мішенкова-Данелюк, голова Litigation, ADR & Insolvency Board, керівник юридичного департаменту групи компаній «Епіцентр», окреслила загальну архітектуру реєстру, який створено на виконання резолюції ООН та рішень Ради Європи і який є лише першим етапом майбутнього компенсаційного механізму, що ще має бути розгорнутий на міжнародному рівні.

Спікер детально зупинилася на практичних складнощах подання заяв через «Дію» для бізнесу: технічні збої платформи, проблеми цифрового делегування повноважень, обмеження щодо завантаження доказів, а також відсутність гнучкого механізму виправлення або доповнення вже поданих заяв. Окремо було наголошено на складностях із підтвердженням права власності у випадках корпоративних змін або втрати актуальності даних у реєстрах, а також на обмеженому переліку допустимих категорій збитків, де враховуються лише реальні втрати без упущеної вигоди. Як підсумок, було підкреслено, що попри важливість ініціативи, її практична реалізація наразі потребує суттєвого технічного доопрацювання та узгодження процедур.

У подальшому обговоренні учасники погодилися з необхідністю системного реагування на виявлені проблеми, зокрема через підготовку узагальнених звернень від АУКР до Мінцифри та профільних органів для вдосконалення функціоналу реєстру та забезпечення його стабільної роботи для бізнесу.

The post Міжкомітетська зустріч АУКР: регуляторні зміни, судова практика, цифровізація та захист інтересів бізнесу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Комітет покликаний об’єднати найкращі експертизи корпоративних юристів і провідних практиків у сфері фармації та медицини, а також сприяти формуванню ефективного правового середовища для розвитку галузі.

Рада Комітету з питань охорони здоров’я формуватиметься та збільшуватиметься на основі чотирьох ключових сегментів індустрії:

— фармацевтична галузь;

— лабораторії та медичні заклади;

— дистриб’ютори лікарських засобів;

— аптечні мережі та заклади роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

До складу Ради Комітету Health Care Board увійшли:

1. Дмитро ТАРАНЧУК, директор з правового забезпечення АТ «ФАРМАК», Голова Комітету
2. Олександр ЯНЄВ, директор юридичного департаменту Sanofi Ukraine
3. Анастасія АФАНАСЬЄВА, директорка з питань правового забезпечення в Україні та країнах СНД
4. Анна СОЛОМКО, директорка юридичного департаменту групи компаній «Люксоптика»
5. Олександр САЄНКО, начальник юридичного відділу ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»

Партнери Асоціації українських корпоративних радників:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери

• EVERLEGAL

• ADER HABER

Партнери профільних комітетів АУКР:

• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства (Litigation, ADR & Insolvency Board)

• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC (Business Protection & WCC Board)

• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board)

• ALARIUS — партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)

• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)

• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech & IT Board)

The post АУКР оголошує про запуск Health Care Board appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Реєстрація в Реєстрі прозорості є обов’язковою умовою здійснення лобістської діяльності відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Також члени Правління АУКР підтримали кандидатуру Рустама Колесника як особи, що здійснює лобіювання від імені Асоціації.

Очікується, що АУКР розпочне діяльність як суб’єкт лобіювання у другому півріччі 2026 року. 

The post АУКР здійснюватиме лобістську діяльність appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Організаторами заходу виступили Міністерство культури України та комітет з нерухомості та будівництва Асоціації українських корпоративних радників.

Модерував круглий стіл співголова Real Estate Board АУКР, партнер, керівник практики будівництва та нерухомості JN Legal Сергій Дахновський.

Відкриваючи роботу круглого столу президент АУКР, СЕО видавництва «Юридична практика» Рустам Колесник, зауважив на важливості постійного діалогу між державою, в особі її повноважних органів, та бізнесом щодо містобудування, зокрема на об’єктах культурної спадщини. На його переконання саме Асоціація українських корпоративних радників може стати передовою платформою для дієвого діалогу між системним бізнесом та регулятором щодо актуальної проблематики галузі.

Також Рустам Колесник відзначив про запуск студентської програми АУКР, яка покликана посилити практичну складову частину підготовки майбутніх правників. На його переконання в майбутньому фахівці Міністерстві культури України також можуть долучитися до програми.

На потребі налагодження діалогу між державою як регулятором ринку містобудування та корпоративним сектором також наголосив співголова Real Estate Board АУКР, партнер, керівник практики будівництва та нерухомості JN Legal Сергій Дахновський, оскільки правове поле щодо будівництва та пам’яткоохоронного законодавства вже тривалий час перебуває в стані реформування.

Заступник Міністра культури України Іван Вербицький, відповідаючи на запитання щодо розвитку законодавчого регулювання питань охорони культурної спадщини в будівництві зазначив, що Міністерством у минулому році була створена відповідна робоча група. Наразі триває робота із розробки порядків з певними режимами заборон, передбачених профільним законодавством.

Також Іван Вербицький висловив свою думку, що встановлення зони охорони пам’яток не означає, що там не можна проводити будівництво. На його переконання варто змінити підхід, який запропонований в законі, для того, щоб в зоні охорони культурної спадщини не було таких жорстких заборон, які є зараз.

«Наша логіка полягає в тому, що розробка науково-проектної документації – це не є обов’язок, а право, яке мають відповідні заінтересовані сторони» — зазначив пан Вербицький.

Окрім цього, в ході обговорення питання можливих законодавчих змін для усунення колізій, Іван Вербицький зауважив на розробці проєкту Містобудівного кодексу, в який пропонується перенести всі дозвільно-регуляторні питання, в тому числі щодо охорони пам’яток культурної спадщини.

В ході обговорення Віталій Бєліков, віцепрезидент АУКР з питань публічно-приватного партнерства, голова комітету Corporate & Employment Board АУКР, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», підняв питання щодо проблематики внесення будівель в перелік об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Він зауважив, що в цей перелік свого часу були внесені «умовні об’єкти культурної спадщини», і це додає досить суттєвих проблем для бізнесу.

В цьому контексті Іван Вербицький зазначив, що процес визначення пам’яток культурної спадщини і декомунізації є важливим питанням над яким працює Міністерство. Наразі триває процес перенесення пам’яток зі списків пам’яток УРСР в Державний реєстр пам’яток України. За словами пана Вербицького таке перенесення відбувається шляхом прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів України. За попередніми прогнозами цей процес має завершитися за рік.

Окремим блоком обговорення стало питання надання статусу пам’ятки архітектури щодо будівель, в яких розпочалися будівельні роботи, із огляду на надання такого статусу накладені заборони на їх проведення.

На переконання Івана Вербицького таким будівлям має надаватися проміжний статус захисту.

На важливості законодавчого врегулювання питання щодо надання об’єкту, на якому розпочато будівництво чи реконструкцію, статусу щойно виявленої пам’ятки також наголосила співголова комітету з питань енергетики АУКР, партнер ADER HABER Олександра Федотова.

На її переконання в цьому процесі між регулятором і бізнесом має бути діалог. Потрібно встановити певну градацію строків та визначити певні етапи. І це дозволить бізнесу (інвестору, девелоперу) оцінював свої ризики.

На думку Івана Вербицького вирішити таку ситуацію можна шляхом запровадження проміжних статусів між відсутністю захисту і статусу пам’ятки.

На завершення заходу учасники круглого столу підтримали спільне прагнення до діалогу у вирішенні піднятої проблематики та подальшої співпраці.

The post Члени АУКР та представники Мінкультури обговорили актуальні питання містобудування щодо статусу об’єктів культурної спадщини appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Серед центральних тем обговорення на Міжкомітетському зібранні — удосконалення правил трансфертного ціноутворення та покращення його адміністрування, залучення експертного потенціалу Асоціації до законопроєктної роботи, налагодження системного діалогу з державними органами, розширення можливостей АУКР у сфері міжнародного лобіювання в ЄС, підготовка Студентської програми Асоціації, а також формування європейської моделі ринку в окремих секторах економіки. Окремим блоком було представлено організаційні питання підготовки ІТ-конференції АУКР та розвиток LegalTech-напряму.

Відкриваючи захід, Рустам Колесник, президент АУКР, СЕО видавництва «Юридична практика», окреслив ключові питання, що стали продовженням дискусій попередніх заходів Асоціації та визначили порядок денний поточної Міжкомітетської зустрічі.

Він нагадав про обговорення на попередній конференції ролі та формату розвитку Асоціації, зокрема дискусію навколо її можливого статусу як суб’єкта лобіювання, а також підкреслив, що відповідні питання були винесені на розгляд усіх комітетів і опрацьовані в демократичному форматі з метою врахування думки кожного зацікавленого члена Асоціації. За його словами, окремі концептуальні аспекти цього напряму діяльності АУКР потребують додаткового внутрішнього узгодження в межах організації та подальших рішень правління АУКР. Він також повідомив про намір винести частину з них на наступне засідання правління для остаточного визначення позиції Асоціації.

Переходячи до порядку денного поточної зустрічі, Рустам Колесник підкреслив необхідність регулярного формату міжкомітетських зібрань, з огляду на зростання кількості наскрізних тем, що стосуються одразу кількох напрямів діяльності АУКР — зокрема LegalTech, податкової політики та організаційних процесів. Він відзначив, що подібні зустрічі дозволяють ефективніше координувати роботу комітетів та забезпечувати більш цілісний підхід до вирішення спільних питань.

Рустам Колесник окреслив загальну мету зустрічі як посилення координації між комітетами АУКР та формування більш структурованого підходу до роботи Асоціації у сферах законодавчих ініціатив, GR-діяльності та експертної взаємодії з міжнародними партнерами.

Інна Крушинська, голова Tax & Customs Board АУКР, директор із правових питань FOZZY GROUP, у своєму виступі зосередилася на аналізі двох взаємопов’язаних законопроєктів, які наразі винесені на публічне обговорення. Йдеться про ініціативи щодо подальшого вдосконалення правил трансфертного ціноутворення та імплементації положень європейської Anti-Tax Avoidance Directive (ATAD). Спікерка наголосила, що обидва документи мають на меті гармонізацію українського податкового законодавства зі стандартами ЄС та ОЕСР, однак потребують суттєвого доопрацювання з огляду на потенційний вплив на великий бізнес.

Окрему увагу вона приділила запропонованим змінам у частині критеріїв податкового резидентства для іноземних компаній. За її словами, розширення підстав для визнання компаній резидентами України — зокрема через наявність доходів, активів чи операційної діяльності в Україні — може суперечити міжнародним підходам до визначення місця ефективного управління та положенням податкових конвенцій. Інна Крушинська підкреслила, що такий підхід створює ризики дискримінаційного трактування та потенційних конфліктів із міжнародним податковим правом.

Також спікерка звернула увагу на пропозиції щодо розширення правил оподаткування фізичних осіб, які можуть призвести до фактичного подвійного податкового резидентства для громадян України за кордоном, а також на запровадження нових оціночних категорій, таких як «штучні операції» та «податкова вигода». Окремо вона проаналізувала зміни до правил трансфертного ціноутворення, зокрема розширення переліку контрольованих операцій, перегляд порогових критеріїв та включення до нематеріальних активів широкого кола об’єктів, включно з репутацією та клієнтськими базами. На її думку, ці новації можуть суттєво ускладнити адміністрування податків і збільшити регуляторний тиск на бізнес, тому потребують додаткового опрацювання та узгодження.

Підсумовуючи, Інна Крушинська наголосила, що, на переконання Tax & Customs Board АУКР, зазначені законопроєкти потребують суттєвого доопрацювання. Вона повідомила, що Асоціацією вже скеровано офіційні листи до Міністерства фінансів із систематизованими зауваженнями та найбільш критичними пропозиціями щодо змін. Окремо спікерка підкреслила готовність представників АУКР долучатися до робочих груп, консультацій та експертних обговорень для спільного доопрацювання цих ініціатив, а також закликала всіх членів Асоціації активно долучатися до формування консолідованої позиції та надання своїх коментарів.

Олексій Кот, член правління АУКР, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, у своєму виступі зосередився на концептуальному розвитку експертного потенціалу Асоціації та можливостях його системного залучення до законопроєктної роботи. Він окреслив ідею створення в межах АУКР аналітичного центру як сучасного інструменту впливу на формування державної політики, підкресливши, що така практика є усталеною у міжнародному середовищі та широко застосовується провідними think tank-інституціями у світі.

Спікер детально зупинився на ролі аналітичних центрів у процесах вироблення політики та права, наголосивши, що їхня ключова функція полягає не лише в проведенні досліджень, а й у трансформації експертного знання у практичні управлінські та нормативні рішення. На прикладах провідних міжнародних інституцій він підкреслив, що ефективність таких центрів вимірюється рівнем їхнього реального впливу на ухвалення рішень, суспільний дискурс та законодавчі процеси, а не кількістю публікацій чи формальних звітів.

У контексті АУКР Олексій Кот запропонував розглядати створення подібної аналітичної платформи як інструмент консолідації експертного середовища корпоративних радників, науковців і практиків. На його думку, це дозволить не лише підсилити позицію Асоціації у діалозі з державою, а й сформувати стійкий центр експертизи, здатний генерувати якісні законодавчі ініціативи та впливати на їх практичну імплементацію. Він також наголосив на наявності в Україні потужного наукового ресурсу, який може бути залучений до такої роботи, та анонсував подальше опрацювання концепції створення аналітичного центру в структурі АУКР.

Виступаючи з темою налагодження системного діалогу з державними органами, Віталій Бєліков, віцепрезидент АУКР із питань публічно-приватного партнерства, голова Corporate & Employment Board, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», зосередив увагу на ролі міжнародних інституцій у формуванні підходів до корпоративного управління та перспективі їх використання як платформи для посилення позицій українського бізнесу.

Він відзначив зростаючу значущість ОЕСР у контексті розвитку корпоративного управління в Україні та підкреслив, що інтеграційні процеси у межах організації відкривають нові можливості для впровадження міжнародних стандартів. Окремо доповідач звернув увагу на необхідність переходу від загальних декларацій про «найкращі практики» до розуміння корпоративного управління як сукупності різних моделей і підходів, що залежать від конкретного бізнес-контексту та галузі.

У цьому контексті Віталій Бєліков наголосив, що АУКР має потенціал стати одним із ключових експертних майданчиків, який здатен формувати узгоджену позицію бізнесу та транслювати її як у взаємодії з державними органами України, так і в діалозі з міжнародними інституціями. Він також підкреслив важливість розвитку системного партнерства з органами державної влади, зокрема через інституціоналізацію експертної взаємодії, яка дозволить підвищити якість регуляторних рішень та забезпечити більш збалансований підхід до взаємодії держави і бізнесу.

Окремо спікер акцентував увагу на проблемі втрати експертності в державних органах через часту зміну команд і недостатність галузевого досвіду у нових управлінців. Як можливе рішення він запропонував розвиток форматів «онбордингу» для представників міністерств і центральних органів виконавчої влади за участі експертів бізнес-спільноти. Такий підхід, на його думку, дозволить забезпечити безперервність знань, підвищити ефективність державного управління та водночас посилити роль АУКР як експертного центру впливу, що формує підходи до державної політики та сприяє розвитку конструктивного діалогу між бізнесом і державою.

Виступаючи з темою можливостей АУКР щодо лобіювання в ЄС, Олег Крикавський, член GR Board, GR-директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зосередив увагу на практичних аспектах роботи з європейськими інституціями та трансформації підходів до представництва бізнес-інтересів у Брюсселі.

Він відзначив, що значна частина регуляторних рішень, які впливають на український бізнес, формується саме на рівні ЄС, що обумовлює необхідність системної та професійної присутності українських компаній у європейському лобістському середовищі. Спікер поділився досвідом реєстрації в Реєстрі прозорості ЄС, підкресливши, що ця процедура є менш формалізованою, ніж в Україні, однак потребує додаткових пояснень щодо структури представництва компаній та їхніх інтересів.

Окрему увагу він приділив ролі галузевих асоціацій як більш ефективного інструменту лобіювання на рівні ЄС. На його думку, саме асоціації дозволяють формувати консолідовану позицію сектору та підвищують рівень представництва бізнесу в діалозі з європейськими інституціями, тоді як індивідуальні компанії часто стикаються з обмеженим доступом до ключових стейкхолдерів.

Підсумовуючи, Олег Крикавський наголосив на доцільності поєднання різних форматів адвокації — індивідуального, корпоративного та асоціативного — для забезпечення максимальної гнучкості у відстоюванні інтересів бізнесу. Він також підкреслив важливість розвитку каналів комунікації з європейськими інституціями та системного залучення аналітичної підтримки для формування аргументованої позиції українського бізнесу на рівні ЄС.

Рустам Колесник, президент АУКР, у своєму виступі окреслив поточний етап запуску Студентської програми АУКР як результат послідовної підготовчої роботи, що включала як взаємодію з корпоративним сектором, так і з провідними закладами вищої освіти. За його словами, на старті було досягнуто домовленостей із більш ніж 30 компаніями щодо підтримки програми, після чого асоціація перейшла до підписання меморандумів із провідними українськими вишами, які готують спеціалістів у галузі права. Окремо він відзначив залучення представників академічного середовища до формування концепції програми та її постійне доопрацювання на основі експертних обговорень.

Спікер підкреслив, що ключовим викликом у реалізації ініціативи стала необхідність адаптації програми до особливостей сучасного студентського середовища. Він наголосив, що сучасні студенти суттєво відрізняються від попередніх поколінь за моделями вибору кар’єри та рівнем визначеності професійного шляху, що вимагало перегляду початкових підходів. Зокрема, було запропоновано забезпечити більш гнучку систему участі студентів через цифрові інструменти.

Окремо Рустам Колесник акцентував на важливості комунікаційної складової проєкту та залучення студентів через відкриті формати взаємодії — ярмарки вакансій, презентації в університетах та інші освітні події. Він підкреслив, що програма має на меті не лише підготовку майбутніх фахівців, але й формування системного зв’язку між бізнесом і студентським середовищем, який у перспективі дозволить забезпечити якісніше кадрове оновлення компаній.

Олександр Рудяк, член правління АУКР, директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця», виступив із темою «Від монополії до європейської моделі ринку: як об’єднана експертиза АУКР допоможе бізнесу». Він розпочав виступ із наголосу на трансформаційних змінах у транспортному секторі, які відбуваються внаслідок євроінтеграційних процесів України та поступового переходу до європейської моделі регулювання ринку. Спікер відзначив, що включення України до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) разом із Молдовою створює нові можливості для інтеграції у спільний європейський транспортний простір, однак водночас вимагає суттєвого оновлення національного законодавства та інфраструктурних підходів. Окремо він звернув увагу на концепцію мультимодальних перевезень, яка є базовою для європейської транспортної системи та передбачає поєднання автомобільного, залізничного й морського транспорту в єдиний логістичний ланцюг.

Далі доповідач зосередився на реформі залізничного сектору та підготовці нового законодавства, спрямованого на імплементацію європейських правил функціонування ринку перевезень. Він підкреслив, що йдеться не лише про модернізацію залізниці як окремої галузі, а про комплексну трансформацію всього транспортного ринку, який поступово стає інтермодальним. Серед ключових змін він назвав рух до анбандлінгу — розділення інфраструктурної та перевізної функцій, а також відкриття ринку для приватних операторів, зокрема у сфері вантажних і пасажирських перевезень. За його словами, ці процеси мають поступово трансформувати монопольну модель «Укрзалізниці» у конкурентний ринок європейського зразка.

Окрему увагу Олександр Рудяк приділив формуванню нового регуляторного середовища, зокрема створенню незалежного органу тарифного регулювання, який має забезпечити прозорість і економічну обґрунтованість тарифів. Він наголосив, що запровадження таких підходів дозволить ліквідувати кроссубсидіювання між пасажирським і вантажним сегментами та створити умови для реальної конкуренції на ринку.

Олег Мальський, співголова Legal Tech & ІТ Board, партнер Eterna Law, зосередився на підготовці ІТ-конференції АУКР та роботі комітету над її концепцією. Початкові ідеї щодо онлайн-формату були переглянуті на користь офлайн-конференції як більш ефективного майданчика для професійної взаємодії та обміну досвідом.

Окремий акцент спікер зробив на змісті майбутньої конференції, який формується навколо Legal Tech та впливу штучного інтелекту на юридичну практику. Учасники робочої групи обговорювали ключові виклики: швидке технологічне оновлення, яке випереджає регулювання, питання плагіату та використання даних, а також межі застосування AI в юридичній роботі.

Пан Мальський підкреслив, що значна частина дискусій стосувалася практичного впровадження AI в корпоративному середовищі — від створення внутрішніх AI-ботів до автоматизації legal research і knowledge management. Окремо було відзначено, що компанії дедалі більше прагнуть адаптувати технології під власні потреби, зважаючи на вимоги безпеки та конфіденційності.

Завершуючи спікер наголосив на необхідності систематизації українського Legal Tech-ринку та формування платформи для презентації існуючих рішень і стартапів. Він закликав учасників долучатися до підготовки Конференції та спільно виробити підходи до використання AI в юридичній практиці, які відповідатимуть сучасним викликам професії.

The post Міжкомітетська зустріч АУКР: податкова політика, законопроєктна робота, GR-стратегія та розвиток експертного потенціалу бізнесу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Програма реалізується Асоціацією українських корпоративних радників та «Юридичною практикою» за участі бізнесу й ЗВО. Ініціативу вже підтримали провідні юридичні школи країни, серед яких Навчально-наукові інститути права та міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, юридичний факультет і факультет міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка, а також понад 30 корпорацій та юридичних компаній: “ПриватБанк”, Fozzy Group, “Нова пошта”, МХП, “Епіцентр”, Укренерго, СOFCO, “Інтерпайп”, Укрпошта, VARUS, PepsiCo, EVA, Carlsberg, Moneyveo, “Henkel Україна”, “Аврора”, “ОТП Лізинг”, “Альфа-Лізинг Україна”, Stolitsa Group, NovaDigital, Dovgiy Family Office, ADER HABER, EQUITY, Eterna Law, Everlegal, ALARIUS, “Алєксєєв, Боярчуков та Партнери”, AVER LEX, JN Legal та інші.

Студентська програма АУКР — це всеукраїнська освітньо-практична програма-конкурс, спрямована на добір, розвиток найкращих студентів-юристів і підготовку їх до роботи в корпоративному секторі та юридичному бізнесі.

Старт програми запланований на вересень 2026 року та передбачає участь 500–600 найкращих студентів-правників старших курсів. Програма поєднує навчання, практику й конкурсний добір, фактично формуючи місток між юридичною освітою та реальними потребами бізнесу.

Її метою є формування практико-орієнтованих юристів для корпоративного сектору, раннє виявлення талантів, створення кадрового резерву для юридичних служб провідних компаній України.

Учасники програми отримають можливість ознайомитися зі специфікою юридичного супроводу бізнесу в різних секторах економіки та напрямах юридичної практики: від енергетики й банківського сектору — до ІТ та FMCG, від корпоративного й антимонопольного права — до захисту бізнесу та врегулювання спорів.

Програма спрямована на формування нового покоління практико-орієнтованих юристів, створення кадрового резерву для юридичних департаментів компаній та підвищення конкурентоспроможності випускників на ринку праці.

Переваги для вишів

Для закладів вищої освіти участь у Студентській програмі суттєво посилить практичну складову частину навчання: студенти інтегруватимуться в реальне професійне середовище через взаємодію з корпоративним сектором і провідними юридичними фірмами. Це дасть змогу  поєднати академічні знання з актуальними вимогами ринку.

«Унікальність програми полягає в тому, що вона не обмежується лише національним законодавством, а готує юристів до роботи в умовах глобалізованої економіки. Для студентів, що спеціалізуються на міжнародному праві, програма стає унікальним майданчиком для вивчення того, як міжнародні стандарти та договори працюють у реальному українському бізнесі», – зазначає професор Маркіян Мальський, декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.

Студентську програму АУКР він назвав кузнею кадрів для глобального ринку та комерційної дипломатії.

Окремою перевагою є можливість проходження  студентами практики в найкращих юридичних департаментах провідних корпорацій України. Завдяки співпраці з АУКР університети отримують прямий доступ до компаній-менторів, що створює якісно новий рівень практичної підготовки майбутніх юристів.

«Цінність такої програми полягає передусім у поєднанні академічної підготовки з безпосереднім зануренням у практику корпоративного права та юридичного бізнесу», – наголошує професор Валерій Копійка, директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук.

Крім того, участь у програмі сприяє розвитку системної співпраці між університетами та бізнесом. Проведення спільних заходів, залучення практиків до освітнього процесу, організація презентацій та конкурсів формують сталу платформу для обміну досвідом і  актуалізації навчального контенту.

Не менш важливим є й інституційний ефект: університети стають частиною професійної екосистеми, де поєднуються освіта, практика та кар’єрні можливості. Це дає їм змогу не лише готувати юристів, а й активно впливати на формування нового покоління фахівців, орієнтованих на потреби сучасного бізнес-середовища.

Вагомою перевагою є також підвищення рівня працевлаштування випускників. Університети фактично отримують інструмент раннього кар’єрного орієнтування студентів: найкращі учасники програми формують кадровий резерв для компаній-менторів ще до завершення навчання. Це, своєю чергою, позитивно впливає на репутацію ЗВО та їхню привабливість для абітурієнтів.

Бізнес-інтерес

Для бізнесу участь у студентській програмі АУКР – це передусім інструмент стратегічного формування кадрового резерву. Компанії-ментори отримують ранній доступ до найкращих студентів з усієї України та можливість оцінити їх не лише за резюме, а й у процесі виконання практичних завдань, роботи з кейсами та командної взаємодії. Такий підхід дає змогу обирати майбутніх співробітників ще на етапі навчання та суттєво знижує ризики помилок під час їх наймання.

Не менш важливим є розвиток HR-бренду компанії. Участь у програмі позиціонує бізнес як роботодавця, зацікавленого в розвитку молодих фахівців та інвестуванні в юридичну освіту. Це підвищує впізнаваність компанії серед студентів і формує лояльність до бренду ще до виходу кандидатів на ринок праці.

Крім того, компанії отримують можливість безпосередньо впливати на зміст підготовки майбутніх юристів. Залучення до розробки модулів, кейсів і проведення практичних занять дає змогу адаптувати навчальний процес до реальних потреб бізнесу та формувати у студентів саме ті компетенції, які мають попит в інхаус-середовищі.

У довгостроковій перспективі така взаємодія сприяє збереженню та розвитку кадрового потенціалу в Україні, а також створює передумови для системного й прогнозованого кадрового планування юридичних функцій у бізнесі.

Валерій КОПІЙКА, директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук, професор

Підтримуючи ініціативи, спрямовані на розвиток практичної складової частини юридичної освіти, вважаю, що запропонована програма має значний потенціал як для студентської молоді, так і для професійної спільноти загалом.

Особливу цінність ця програма має і для студентів спеціальності «міжнародне право», підготовка яких у Навчально-науковому інституті міжнародних відносин традиційно поєднує фундаментальні знання з міжнародного публічного та приватного права, права Європейського Союзу та практичні навички роботи з міжнародними документами, юридичною англійською та участі в міжнародних переговорах. Випускники цієї програми здатні працювати як у державних органах, так і в міжнародних організаціях та бізнесі, забезпечуючи правовий супровід зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних проєктів. У цьому контексті залучення до корпоративного сектору через такі ініціативи створює синергію між міжнародно-правовою підготовкою та реальними потребами бізнесу.

Щодо кар’єрних перспектив учасників програми, то варто зазначити, що участь у подібних проєктах створює для студентів якісно новий рівень конкурентоспроможності. Вони не лише здобувають знання, але й набувають практичного досвіду, отримують професійні контакти та починають розуміти логіку функціонування юридичного ринку. Це дає їм змогу значно швидше інтегруватися в професійне середовище, зокрема в юридичні фірми, корпоративні юридичні департаменти, а також у сферу міжнародного бізнесу та інвестиційного супроводу.

Загальний ефект від колаборації закладу вищої освіти та професійної асоціації є стратегічно важливим. Така взаємодія дає можливість не лише адаптувати освітні програми до актуальних викликів, а й формувати спільний освітньо-професійний простір, у якому університет є як постачальником знань, так і партнером у підготовці фахівців. Практичним результатом такої співпраці можуть стати спільні навчальні модулі, стажування, участь практиків у викладанні, а також формування кадрового резерву для юридичного ринку.

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкритий до співпраці та готовий розглянути можливі формати участі в реалізації зазначеної програми, зокрема з урахуванням її інтеграції в освітній процес та залучення наших студентів до практичних компонентів.

Оксана ВАСИЛЬЧЕНКО, директорка Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка юридичних наук, професорка

Унікальність Студентської програми АУКР полягає в її комплексному поєднанні освітнього та практичного компонентів, що забезпечує системну підготовку студентів до професійної діяльності в корпоративному секторі. На відміну від традиційного навчання, програма базується на роботі з реальними кейсами, залученні провідних компаній і юридичних фірм як менторів, а також різноплановості освітніх модулів, що дозволяє отримати значний досвід. Її цінність полягає у формуванні практичних навичок, розумінні реальних потреб бізнесу та ранній інтеграції студентів у професійне середовище.

Участь у Програмі суттєво підвищує конкурентоспроможність майбутніх юристів на ринку праці, оскільки вони отримують не лише теоретичні знання, а й практичний досвід роботи з кейсами, наближеними до реальних умов діяльності компаній. Вони набувають навичок командної роботи, аналітичного мислення та вирішення практичних правових завдань. Крім того, програма відкриває прямий доступ до потенційних роботодавців – провідних компаній і юридичних фірм, що створює реальні можливості для стажування та подальшого працевлаштування.

Спільна колаборація сприятиме поглибленню практичної складової юридичної освіти та її адаптації до актуальних потреб ринку праці. Така співпраця дозволить закладам вищої освіти інтегруватися у професійне середовище, отримувати системний зворотний зв’язок від роботодавців і на цій основі вдосконалювати освітні програми, роблячи їх більш гнучкими та орієнтованими на реальні виклики юридичної практики. Водночас студенти отримають ширші можливості для професійного розвитку, зокрема доступ до практико-орієнтованого навчання, участі у вирішенні реальних кейсів, формування професійних контактів та набуття навичок, які безпосередньо відповідають очікуванням роботодавців, що у підсумку підвищить їхню конкурентоспроможність на ринку праці.

Олексій КОТ, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, член правління АУКР, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрНУ

Студентська програма Асоціації українських корпоративних радників фактично заповнює системну прогалину, яка об’єктивно існує в сучасній моделі юридичної освіти. Йдеться про недостатню інтеграцію університетського навчання з реальними потребами бізнесу – того середовища, яке формує запит на якісні кадри та визначає стандарти професії.

Сьогодні заклади вищої освіти значною мірою змушені самостійно шукати шляхи налагодження такої взаємодії. Водночас традиційна академічна модель не завжди дає змогу повною мірою реалізувати практико-орієнтовані освітні програми за участю ключових стейкхолдерів – майбутніх роботодавців. А це передусім провідні українські та міжнародні компанії, які гостро потребують юристів, здатних ефективно працювати одразу після студентської лави.

Саме тут і проявляється унікальна цінність Студентської програми АУКР. Вона створює якісно новий формат підготовки юристів, у якому освітній процес формується не лише академічною спільнотою, а й безпосередньо бізнесом: корпораціями – членами Асоціації та провідними юридичними фірмами. Такий підхід дає можливість поєднати фундаментальну юридичну освіту з прикладними навичками, адаптувати навчання до актуальних викликів ринку, а головне – сформувати у студентів розуміння реальних бізнес-процесів і корпоративних практик.

У результаті молоді фахівці набувають додаткової професійної вартості, яка суттєво підвищує їхню конкурентоспроможність. Ідеться не лише про знання, а про softskills: здатність мислити категоріями бізнесу, працювати з ризиками, ухвалювати рішення та бути ефективними учасниками корпоративного середовища.

Важливо, що ця ініціатива базується на взаємному інтересі. Провідні українські та транснаціональні корпорації зацікавлені у формуванні кадрового резерву, а заклади вищої освіти – в підвищенні якості підготовки своїх випускників. Саме така синергія створює нову модель партнерства між освітою та бізнесом, яка має потенціал суттєво змінити підходи до підготовки юристів в Україні.

Структурно Студентська програма АУКР охоплюватиме низку модулів, що відображають ключові галузі сучасної економіки: агробізнес, енергетику, ІТ-індустрію, банківський і фінансовий сектор, FMCG та ритейл, нерухомість, фармацевтику тощо. Такий міжгалузевий підхід дає змогу студентам не лише отримати спеціалізовані знання, а й сформувати комплексне бачення функціонування економіки та ролі юриста в різних секторах.

На сьогодні вже досягнуто домовленості про співпрацю між АУКР і низкою провідних закладів вищої освіти, які готують юристів найвищого рівня. Водночас ми розглядаємо це лише як перший етап та очікуємо подальше розширення програми й залучення максимально широкого кола юридичних факультетів і університетів.

Особливої ваги ця ініціатива набуває в умовах сучасних викликів, коли українська молодь продовжує навчатися та професійно зростати попри складні обставини воєнного часу. Саме тому створення таких можливостей — це не лише інвестиція в освіту, а й внесок у майбутнє правничої професії та економіки України загалом.

Маркіян МАЛЬСЬКИЙ, декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор економічних наук, професор

Цінність навчання полягає в зануренні в роботу компаній-гігантів, які є активними гравцями на міжнародних ринках. Наприклад, залучення таких менторів, як COFCO, Carlsberg та PepsiCo, дає змогу студентам на практиці вивчати юридичний супровід експорту й імпорту, транскордонні операції та міжнародне структурування бізнесу. Це навчання виходить за межі теорії, пропонуючи студентам кейси з комерційної дипломатії, де юрист є не просто консультантом, а стратегічним посередником у міжнародних торговельних відносинах. Ротаційний принцип за модулями (IT, агросектор, енергетика) дає можливість зрозуміти специфіку міжнародного комерційного права в кожній окремій ніші.

Участь у програмі відкриває перед студентами двері до найпрестижніших департаментів міжнародної торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності. Ми розглядаємо учасників як майбутній кадровий резерв для юридичних служб провідних компаній, що є основою українського експорту (наприклад, МХП, “Інтерпайп”, Укренерго).

Кар’єрні перспективи для таких фахівців є надзвичайно масштабними. Спеціалізація на міжнародному трейдингу: студенти набувають навичок, необхідних для роботи з міжнародними контрактами та регламентами міжнародної торгівлі. Робота в іноземних юрисдикціях: завдяки досвіду роботи з великими корпораціями та провідними юридичними фірмами випускники стають конкурентоспроможними на рівні міжнародних юридичних радників. Експертиза в комерційній дипломатії: програма формує юристів, здатних представляти інтереси українського бізнесу на міжнародних майданчиках, захищати інтереси експортерів і  супроводжувати інвестиційні проєкти.

Фактично ми готуємо юристів нового покоління, які вільно орієнтуються у взаємозв’язках між українським та міжнародним правом.

Колаборація ЗВО й АУКР має стати потужним стимулом для модернізації юридичної освіти в Україні, особливо в частині міжнародного права та зовнішньої торгівлі. Ми очікуємо, що така співпраця дасть змогу університетам випускати не просто теоретиків, а фахівців, готових до негайного залучення в експортні стратегії держави.

Ключові очікувані ефекти охоплюють, зокрема, таке.

Актуалізація навчальних програм під потреби експортерів: виші отримують прямий фідбек від бізнесу про те, які саме знання з міжнародного торговельного права чи арбітражу зараз є найбільш затребуваними.

Інтеграція в глобальне професійне середовище: через АУКР університети стають частиною системи, пов’язаної з міжнародними бізнес-асоціаціями, що підвищує їхній статус на міжнародній арені.

Формування потужної спільноти випускників-міжнародників: створення мережі успішних юристів (alumni), які працюють у провідних експортноорієнтованих компаніях, зміцнює імідж університету як кузні кадрів для світового ринку.

Ця колаборація фактично створює швидкий ліфт для талановитих студентів від університетської лави до ключових позицій у міжнародних корпораціях, забезпечуючи Україну професійними кадрами для відбудови та економічної експансії на світові ринки.

Дмитро ЛУЧЕНКО, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор

Практико-орієнтовані програми навчання вже існують, і це, на щастя, не унікальне явище. Зазначена програма має унікальну властивість з огляду на ту обставину, що вона дає абсолютно конкретний результат у вигляді добору переможців програми-конкурсу на конкретні посади для роботи в корпоративному секторі. Це величезна перевага для учасників проєкту (конкурсантів)! Саме на цьому варто робити наголос.

Мабуть, можна говорити, що учасники програми, незалежно від результатів кінцевого конкурсу, вже матимуть конкурентні переваги перед іншими випускниками, які подібної підготовки не здобудуть. Варто всім, хто успішно пройшов навчання, видавати сертифікати (бажано номерні й зареєстровані у відповідному реєстрі АУКР), що може враховуватися компаніями – учасниками АУКР як свідчення підвищеного рівня кваліфікації в означеній сфері. Я би з боку організаторів замислився над питанням про те, як утримати відібраних переможців на роботі наступні 3–5 років. Адже підготовленого спеціаліста можуть переманити конкуренти.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого зацікавлений у подальшій успішній практичній діяльності наших випускників. Ми радіємо успіхам і весь час підтримуємо юристів, що вийшли зі стін нашого університету. Ці традиції забезпечують високий результат. Достатньо сказати, що 50 відсотків суддів КСУ – наші випускники. Інші суди й правоохоронні органи вищого рівня також демонструють показники від 20 відсотків і вище.

Колаборація з АУКР буде корисною для обох сторін. АУКР отримає ранній доступ до перспективних випускників і зможе «заточити» їх під свої вимоги вже на стадії навчання, а університет допоможе своїм студентам набути практичних навичок і здобути знання, розширити можливості майбутнього успішного працевлаштування.

Віталій БЄЛІКОВ, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», віцепрезидент АУКР із питань публічно-приватного партнерств

Український громадський і політичний діяч, історик Михайло Грушевський сказав: «Освіта повинна дати те, чого треба життю». Французькому філософу-просвітнику Жану-Жаку Руссо належить фраза «Година роботи навчить більше, ніж день пояснень». Тож життя визначає, чого саме треба вчитись, а практичні заняття наповнюють і прискорюють навчання. Але, як завжди, все було би дуже просто, якби не було так складно. Навчання, а точніше, навчальний процес у вишах підпорядковується програмам навчання, які визначаються та затверджуються з огляду на олдскульні підходи фундаментальної науки. Але ж освіта – це те, що треба для життя. А життя – не про те, як було, й не про те, як є, а як буде. У цьому і полягає межа одночасно простого та складного в навчальному процесі: як навчити сьогодні того, що знадобиться завтра, спираючись на досвід минулого. Звісно, є фундаментальні знання з точних наук, які не підпорядковуються часу, а лише філософському переосмисленню результату застосування таких знань, наприклад щодо розщеплення ядра атома. АУКР об’єднує фахівців-правників, тож ядро атома розщеплювати не доведеться, але це не робить відповідальність перед спільнотою правників меншою. Досвід корпоративних юристів-практиків є джерелом практичних знань, які відкривають горизонти майбутнього. Тому співпраця АУКР із закладами вищої освіти – це симбіоз фундаментальної науки та практичного досвіду, що є запорукою успішної освіти.

Студентська програма АУКР – не про традиційні академічні години, а про дух професії, про те, що спонукає кожного дня вчитися нового, навіть маючи багаторічний стаж. Це про те, як у реальних умовах реальних секторів економіки відбуваються прості й епічні одночасно процеси. АУКР об’єднує найкращих фахівців, які разом становлять концентрований мікс досвіду, знань, сучасних практик і бачення майбутнього. Мета освітніх ініціатив АУКР – передати досвід, сформувати практичні навички в студентів у реальних умовах із відчутними результатами. Надати можливість доторкнутися до процесів у реальному бізнес-житті.

Класик української літератури академік Максим Рильський сказав: «Учитель – це той, хто викохує нашу зміну, це той, хто вкладає в маленькі голівки наших дітей найвищі ідеали людства, прищеплює їм любов до життя і до праці, прекрасне почуття колективу, честь і мужність, ясність у поглядах, безмежну жадобу до знань».

АУКР, звісно, не є заміною освіти у вищому навчальному закладі, а правники-практики АУКР не заміняють викладачів у їх важкій щоденній роботі. АУКР – це більше про можливості, які відкриваються для студентів, і одночасно про можливості для бізнесу побачити одне одного. АУКР створює та надає можливості, які мають дати поштовх для студентів і для бізнесу щодо синергії знань із досвідом.

Денис КРИЦЬКИЙ, керівник з юридичного супроводу управління НПА АТ КБ «ПриватБанк», голова Банківського комітету АУКР

Студентська програма стажування АУКР — це  впевнений старт у професію. Це можливість зануритися в реальні бізнес-процеси, відшліфувати свої hard і soft skills у колі найкращих експертів та побудувати мережу корисних знайомств. Це стратегічний актив, який перетворює диплом на реальну кар’єрну перевагу й відчиняє двері до провідних компаній одразу після випуску.

Часто молоді таланти недооцінюють свій потенціал, проте я переконаний: студенти — це рушійна сила змін. Вони приносять у команду не лише ентузіазм, а й нову інтелектуальну енергію, живу цікавість і щиру готовність діяти. Їхня присутність для бізнесу — це ковток свіжого повітря, що дає змогу поглянути на звичні виклики під іншим кутом і надати процесам потужного імпульсу.

Програма АУКР створена як ефективний місток між талантом і бізнесом. Компанії отримують не просто помічників, а повноцінних енергійних учасників команди, здатних вразити нестандартними ідеями та свіжим баченням. АУКР разом зі студентами й бізнесом будує майбутнє юридичного ринку.

The post АУКР РАЗОМ ІЗ ПРОВІДНИМИ УНІВЕРСИТЕТАМИ ТА КОРПОРАЦІЯМИ УКРАЇНИ ЗАПУСКАЮТЬ РІЧНУ СТУДЕНТСЬКУ ПРОГРАМУ-КОНКУРС appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Ключова проблема стосується обов’язкового оформлення в Україні Звіту з безпеки косметичної продукції (ЗБКП) навіть у випадках, коли аналогічний документ вже підготовлений у Європейському Союзі відповідно до Регламенту (ЄС) № 1223/2009. У практичному вимірі це означає дублювання процедур: імпортери змушені повторно створювати документ, який містить ідентичний обсяг даних — від токсикологічних характеристик до оцінки експозиції.

В АУКР підкреслюють, що така модель суперечить самій логіці гармонізації та фактично ускладнює доступ продукції на ринок. Натомість пропонується компромісний підхід: для товарів з ЄС — обмежитися перекладом чинного ЗБКП українською мовою з підтвердженням його автентичності від виробника, а повну процедуру підготовки українського звіту застосовувати лише до продукції, яка не проходила європейський контроль.

Окремий акцент зроблено на часових і фінансових параметрах реформи. До 3 серпня 2026 року бізнес має забезпечити нотифікацію всього асортименту продукції, що вже перебуває в обігу. Водночас нотифікаційний портал фактично запрацював лише наприкінці 2025 року, що суттєво звузило період для адаптації. За оцінками учасників ринку, це створює ризики перебоїв у постачанні та додаткових витрат.

АУКР закликає всіх зацікавлених сторін до діалогу та заявляє про готовність долучитися до такої в якості експертів та надати необхідну аналітично-правову підтримку.

The post АУКР закликає уряд спростити нотифікацію косметики для продукції з ЄС appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Головними темами першої конференції стали: підсумки роботи Асоціації та плани на 2026 рік, взаємодія з органами влади з акцентом на оподаткуванні, впровадження LegalTech-рішень та цифрової інфраструктури бізнесу, створення Training Centre для підвищення кваліфікації фахівців державного та корпоративного секторів, а також соціальні гарантії та GR-потенціал АУКР.

Відкриваючи Першу щорічну конференцію АУКР, Рустам Колесник, президент АУКР, генеральний директор видавництва «Юридична практика», розповів про перші підсумки роботи АУКР і плани на 2026 рік. Він підкреслив значущість події як майданчика для відкритого обговорення спільних викликів та обміну досвідом між комітетами Асоціації та Правлінням.

Президент АУКР окреслив підсумки перших п’яти місяців роботи, наголосивши на високій активності комітетів, які не лише сформувалися, а й встигли за короткий час провести по кілька засідань, обговорюючи важливі питання для бізнесу та корпоративних радників у різних галузях економіки.

Особливу увагу він приділив студентському конкурсу, який уже встиг заручитися підтримкою 25 великих бізнес-корпорацій. Конкурс стартує у вересні 2026 року й стане платформою для навчання та практичного знайомства майбутніх юристів із різними проявами професії правника й галузями бізнесу, а також сприятиме формуванню майбутніх професійних кадрів для корпоративного та державного секторів.

Президент АУКР також представив плани щодо формування різноманітних форматів взаємодії з представниками влади та бізнесу — від онлайн-зустрічей до офлайн-подій у межах комітетів, що дозволить ефективно вирішувати конкретні питання та виробляти практичні рішення для корпоративних юристів.

На завершення пан Колесник повідомив про ініціативу створення тренінгового та медіаційного центрів, можливий вступ АУКР до European Company Lawyers Association, а також перспективи розвитку аналітичного центру. Це, за його словами, дозволить АУКР посилити GR-потенціал і, за потреби, виконувати роль суб’єкта лобістської діяльності.

Ігор Лісецький, бізнес-партнер з юридичних питань МХП розповів про діяльність Комітету LegalTech та IT Board АУКР, окресливши пріоритети на 2026 рік у сфері впровадження LegalTech-рішень та цифрової інфраструктури бізнесу. Він підкреслив, що Комітет створено як «пісочницю» для практичних напрацювань, де учасники можуть тестувати нові підходи у сфері юриспруденції та цифрових технологій, обговорювати зміни в законодавстві та готуватися до викликів, пов’язаних із ЄС та GDP

Особливу увагу пан Лісецький приділив інтеграції штучного інтелекту у юридичні процеси компанії МХП. У пілотному проєкті було створено «віртуального працівника» для автоматизації рутинних завдань трудового законодавства, що дозволяє оптимізувати роботу юридичного департаменту та підвищувати ефективність корпоративного управління. Він зазначив, що застосування AI в юридичній сфері — це не лише питання регулювання, а й можливість трансформувати бізнес-процеси та підвищувати кваліфікацію фахівців.

Заступник голови Комітету LegalTech & IT також анонсував онлайн-конференцію комітету LegalTech, яка дозволить об’єднати максимально широке коло учасників, залучити крос-комітетні дискусії та обговорити актуальні теми штучного інтелекту, регулювання цифрових процесів і їх вплив на бізнес. За його словами, Україна досягла значних успіхів у цифровізації та розвитку AI, що робить ініціативи комітету особливо важливими для корпоративних радників та юристів, які працюють на перетині права та технологій.

Олександр Лещенко, співголова Tax & Customs Board АУКР, керуючий партнер Leshchenko & Partners окреслив плани Комітету на поточний та наступний рік, підкресливши значення відкритої дискусії між юристами, адвокатами, корпоративними радниками та представниками великого бізнесу. Він наголосив, що перша мета Комітету — створення майданчика для публічного обговорення «болючих» питань оподаткування та митного адміністрування, де учасники зможуть обмінюватися практичними кейсами та отримувати відповіді від представників контролюючих органів.

Спікер повідомив про план проведення форуму, на який будуть запрошені керівники департаментів, відповідальні за адміністрування ПДВ, акцизів, розгляд скарг та митних процедур. Пан Лещенко наголосив, що участь вищих посадових осіб та керівників територіальних органів дозволить обговорювати проблемні моменти оподаткування на відкритому рівні, не обмежуючись внутрішніми корпоративними колами.

Він також підняв питання нестабільності судової практики, яка створює додаткові ризики для бізнесу. Комітет планує залучати суддів до обговорень у форматі наукового диспуту, підкреслюючи важливість толерантного та конструктивного підходу. Основна мета — створити простір для аналізу правових позицій та практичних кейсів, включно з проблемами подвійної відповідальності та неврегульованих податкових штрафів.

Пан Лещенко закликав учасників активно долучатися до обговорення тем на форумах, ставити свої запитання та пропозиції, що стосуються оподаткування, митного законодавства та податкових спорів. Він підкреслив відкритість Комітету до нових ідей та готовність забезпечити платформу для конструктивного обміну досвідом між усіма зацікавленими сторонами.

Дмитро Таранчук, член правління АУКР, директор із правового забезпечення АТ «Фармак» представив ідею створення Training Centre — центру підвищення кваліфікації для фахівців державного та корпоративного секторів. Він підкреслив, що головна мета ініціативи — систематизувати обмін досвідом між корпоративними юристами та надати платформу для обговорення актуальних практичних кейсів, що виникають у роботі з договорним, трудовим та адміністративним правом, мобілізаційними питаннями та нормами адміністрування бізнесу.

За словами пана Таранчука, після повномасштабного вторгнення обсяг та складність юридичних завдань зросли, а швидкість та ефективність їх вирішення стали критично важливими для бізнесу. Центр покликаний стати «центром взаємодопомоги», де фахівці з різних компаній зможуть ділитися порадами, економити час на пошук рішень та підвищувати власну експертність. Програми Training Centre передбачають підготовку матеріалів, які будуть корисні для різних галузей бізнесу та підходять як для вітчизняного, так і міжнародного контексту.

Особливу увагу пан Таранчук приділив залученню юристів державного сектору, які працюють у міністерствах, держслужбах та місцевих органах влади. Він зазначив, що значна частина кадрів у державних юридичних службах потребує додаткового навчання, оскільки не всі мають достатній рівень знань у конституційному, адміністративному та інших галузях права. Training Centre має допомогти їм чітко розуміти свої правообов’язки та ефективніше впливати на прийняття рішень у державних органах.

Центр сприятиме формуванню ширшого ком’юніті юристів, об’єднуючи представників корпоративного та державного секторів. Це дозволить налагодити ефективну взаємодію між бізнесом та органами влади, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти швидшому прийняттю законних рішень у взаємодії з державними структурами.

Дмитро Таранчук закликав членів АУКР активно долучатися до обговорення програм та ініціатив центру, ділитися практичним досвідом та пропозиціями щодо тем навчальних модулів. Training Centre, за його словами, стане важливим інструментом для підвищення професійного рівня та об’єднання спільноти корпоративних та державних юристів у сучасних умовах.

Денис Крицький, голова Банківського комітету АУКР, керівник юридичного супроводу управління НПА АТ «ПриватБанк» розповів про пріоритети та ініціативи Banking Board, зокрема у контексті соціальних гарантій та врегулювання боргів військовослужбовців. Він підкреслив, що комітет об’єднує не лише юрисконсультів банків, а й представників небанківського фінансового сектору, що дозволяє комплексно підходити до актуальних питань регулювання та взаємодії з регуляторами, такими як Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів. За його словами, головна мета комітету — встановлення професійного діалогу та спільних підходів до регуляторних процесів у фінансовій системі.

За словами пана Крицького, незважаючи на наявне законодавство, що обмежує взаємодію кредитодавців із захищеною категорією клієнтів, фактична ситуація у банківській системі створює колізії між юридичними нормами та моральними обов’язками. Комітет ініціював звернення до Національного банку, Кабінету Міністрів та Міністерства ветеранів з метою врегулювання цих питань та впровадження механізмів прощення боргів для спадкоємців загиблих військових.

Спікер підкреслив, що існуючі нормативні акти, та спеціальне регулювання для державних банків, не дозволяють повністю реалізувати можливість списання боргів, навіть якщо фінансові установи готові до цього. Тому для ефективного вирішення проблеми необхідні зміни до законів про споживче кредитування та Податкового кодексу, що створить юридичну базу для фінансової підтримки родин загиблих захисників.

Денис Крицький навів статистику ПриватБанку з 2014 року, підкресливши, що за кожним випадком боргу стоять конкретні родини — дружини, діти, батьки — які продовжують стикатися з фінансовими труднощами. Він зазначив, що вирішення цих питань — не лише справа держави, а й обов’язок фінансової системи полегшити долю спадкоємців та забезпечити соціальні гарантії для захисників та їх родин.

На завершення спікер закликав членів АУКР підтримувати ініціативи комітету, інформувати спільноту про проблемні питання та сприяти колективним зусиллям для впровадження етичних та юридично врегульованих механізмів у банківській сфері. За його словами, Комітет продовжує активно працювати над новими ініціативами та демонструвати силу Асоціації у вирішенні соціально значущих завдань.

Олексій Захарчук, голова Комітету АУКР із питань взаємодії з органами влади, директор із регуляторних та правових питань ТОВ «ДТЕК» присвятив свій виступ оцінці GR-потенціалу АУКР та обговоренню переваг і недоліків можливої реєстрації Асоціації як лобістської структури. Він підкреслив, що хоча Асоціація активно бере участь у публічних консультаціях та панелях, ці дії є пасивними і не дозволяють повною мірою захищати права та інтереси членів. Водночас реєстрація як лобістської організації відкриває можливість активно представляти спільні інтереси АУКР перед органами влади, без додаткових посередників.

Спікер зазначив, що переваги реєстрації включають можливість безпосередньо проводити зустрічі з державними посадовцями, висловлювати позиції асоціації та впливати на законодавчі та підзаконні акти. Обов’язки лобіста, на його думку, не є значним навантаженням для АУКР — вони обмежуються звітуванням про контакти та загальні напрямки ініціатив, без необхідності детально розкривати конкретні юридичні пропозиції чи фінансові аспекти.

Пан Захарчук також підкреслив, що АУКР не матиме проблем із бенефіціарністю: закон вимагає лише зазначення засновників, а не членів асоціації, і договори лобіювання між асоціацією та її членами не потрібні. Водночас, він порівняв активну адвокацію асоціації з лобіюванням: більшість методів збігаються, тому формальна реєстрація дозволить діяти легально та відкрито.

На завершення експерт сформулював ключові висновки та рекомендації:

– по-перше, АУКР може зареєструватися як лобіст, щоб мати можливість прямо відстоювати інтереси членів;

– по-друге, необхідно розробити внутрішні положення щодо прав та обов’язків представників лобістів, зокрема механізм звітування;

– по-третє, визначити, хто матиме право представляти Асоціацію перед органами влади.

За словами спікера, це не лише зміцнить позицію АУКР у діалозі з державними органами, а й підвищить ефективність захисту спільних інтересів членів асоціації.

Олексій Кот, член правління АУКР, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України підкреслив, що сьогоднішня зустріч в рамках Асоціації демонструє синергію між різними категоріями учасників: юридичними консультантами, корпоративними юристами та науковцями.

Спікер наголосив, що хоча інтереси учасників різні, ключовим є спільне бачення та готовність активно включатися у процеси, які сприятимуть розвитку країни. Олексій Кот закликав максимально використовувати власні експертизу, ресурси та зв’язки для спільної користі, створюючи ефект синергії, що дозволяє відкривати нові можливості, реалізовувати стратегії АУКР і зміцнювати державу.

За його переконанням, перевага колективного інтересу над приватним та активна взаємодія між учасниками Асоціації дозволять досягати значних результатів на благо спільноти та держави.

The post Щорічна конференція АУКР: перші підсумки, виклики та нові горизонти для корпоративних радників appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Corporate & Employment Board АУКР створює платформу для обміну досвідом, обговорення актуальних практичних питань, формування кращих практик і стандартів у корпоративному та трудовому праві.

До складу Ради Комітету Corporate & Employment Board увійшли:

– Віталій БЄЛІКОВ, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», Голова Комітету

– Олександр МАРТИНЮК, радник  АО ALARIUS, cпівголова Комітету

– Валерій ОМЕЛЬЧУК, заступник голови Наглядової ради АТ «Українські енергетичні машини»

– Світлана РЕНЬКАС, юридична директорка ТОВ «ІВЦ «Хорс Ейр»

– Євгенія МАСЛОВА, старший юрисконсульт ПрАТ «ДІТЦ «КОНТАКТ»

– Вадим ЖУРАВСЬКИЙ, керівник юридичного відділу та відділу по роботі з персоналом ТОВ «Евʼяп Трейдинг Україна»

– Тарас КОВАЛЬСЬКИЙ, партнер, керівник практики корпоративного права ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

Партнери Асоціації українських корпоративних радників:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери

• EVERLEGAL

• ADER HABER

Партнери профільних комітетів АУКР:

• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства (Litigation, ADR & Insolvency Board)

• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC (Business Protection & WCC Board)

• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board)

• ALARIUS — партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)

• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)

• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech & IT Board)

The post АУКР оголошує про запуск Corporate & Employment Board appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Комітет покликаний стати професійним майданчиком для обміну практичним досвідом, обговорення актуальних викликів, поширення кращих практик у корпоративному секторі.

Business Protection & WCC Board АУКР фокусується на питаннях кримінального права, white collar crime, комплаєнсу та комплексному захисті інтересів бізнесу.

До складу Business Protection & WCC Board увійшли:

• Інна Хомич, Директор з правових питань ПП«Укрпалетсистем» (ТМ UPG), голова комітету
• Ольга Просянюк, Керуючий партнер АО AVER LEX, співголова комітету
• Юлія Азаріна, Керівниця напрямків комплаєнсу та запобігання корупції НЕК «Укренерго»
• Тарас Іваненко, Партнер EVERLEGAL
• Тетяна Кирик, Директор із комплаєнс та етики ПрАТ «Київстар»
• Станіслав Коваленко, Керівник комплаєнсу та захисту даних Nova Poshta Global
• Катерина Марченко, Директор юридичного департаменту ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»
• Андрій Міхеєв, Уповноважений (особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми) ТОВ «Оператор ГТС України»

Ключові напрями діяльності Business Protection & WCC Board:

• Кримінально-правовий захист бізнесу — системний моніторинг і формування експертної позиції щодо застосування кримінального та кримінально-процесуального законодавства у справах проти бізнесу, адвокація законодавчих змін з метою посилення процесуальних гарантій та мінімізації зловживань.
• White Collar Crime та антикорупційна практика — аналіз і узагальнення тенденцій розслідування економічних, корупційних і фінансових злочинів, включно з транскордонними кейсами та санкційними провадженнями.
• Комплаєнс і превенція ризиків — розробка та популяризація ефективних корпоративних комплаєнс-механізмів і внутрішніх політик, спрямованих на запобігання кримінально-правовим ризикам.
• Взаємодія з правоохоронними органами — напрацювання практичних протоколів і стандартів поведінки бізнесу під час слідчих дій, допитів, арештів активів і блокування рахунків та інших процесуальних заходів.
• Освітні та аналітичні ініціативи — проведення професійних дискусій, круглих столів, робочих зустрічей, підготовки аналітичних матеріалів і публічної експертизи у сфері захисту бізнесу та white collar crime, розробка рекомендацій та методичних матеріалів для членів АУКР.

Партнери Асоціації українських корпоративних радників:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери
• EVERLEGAL
• ADER HABER

Партнери профільних комітетів АУКР:

• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства (Litigation, ADR & Insolvency Board)
• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC (Business Protection & WCC Board)
• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board)
• Alarius — партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)
• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)
• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech & IT Board)

The post АУКР оголошує про початок роботи Business Protection & WCC Board appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Асоціація українських корпоративних радників (АУКР) пропонує адаптувати  чинне законодавство України до сучасних суспільних викликів, а саме надати  банкам та іншим кредитодавцям можливість здійснювати повне прощення заборгованості за споживчими кредитами для сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або перебувають у полоні.

АУКР звернулася до Кабінету Міністрів України, Національного банку, профільного Комітету Верховної Ради та Міністерства у справах ветеранів з пропозицією актуалізувати нормативно-правове регулювання цього питання.

Незважаючи на захищений статус сімей військових, чинні нормативні акти Національного банку України та Кабінету Міністрів України вимагають від банків та інших кредитодавців діяти на засадах «економічної доцільності»  та обирати інструменти врегулювання, що забезпечують найбільшу чисту теперішню вартість.

Загальна статистика свідчить, що судове стягнення боргу з погляду економічної вигоди часто переважає повне прощення. Це створює юридичні обмеження для банків, які, попри соціальну відповідальність і готовність до гуманітарних рішень, не можуть забезпечити 100% прощення боргу зазначеній категорії осіб.

У лютому 2026 року мине чотири роки від початку повномасштабного вторгнення держави агресора. Родини наших захисників — тих, хто віддав своє життя або зник безвісти, — залишаються наодинці з боргами на невизначений час. Навіть фіксуються випадки їхнього добровільного звернення до банків з метою погашення боргів, попри їхній захищений статус.

Асоціація українських корпоративних радників закликає невідкладно провести публічні обговорення змін до правових механізмів повного прощення заборгованості. Це є не лише проявом принципу гуманізму, але й реальною, необхідною підтримкою сімей захисників України.

Асоціація підтверджує готовність до фахового обговорення та практичного напрацювання відповідних рішень.

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 

СЛАВА УКРАЇНІ! 

The post АУКР закликає до експертної дискусії щодо припинення кредитних зобов’язань сімей загиблих військовослужбовців appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Tax & Customs Board покликаний стати майданчиком для консолідації практичного досвіду корпоративних юристів і радників у сфері оподаткування, митного регулювання, трансфертного ціноутворення, податкового комплаєнсу, адміністрування податків та захисту бізнесу у спорах з податковими й митними органами.

Діяльність Комітету спрямована на формування спільних підходів до тлумачення податкового та митного законодавства, вироблення позицій щодо проблемних питань правозастосування, а також налагодження конструктивного діалогу з державними органами з метою підвищення передбачуваності та якості регулювання.

До складу Tax & Customs Board увійшли:

Ключові напрями діяльності Tax & Customs Board:

• Податкове та митне регулювання — обмін практичним досвідом щодо застосування норм податкового та митного законодавства, аналіз змін, підготовка спільних позицій щодо проблемних питань.

• Податковий та митний комплаєнс — формування підходів до побудови внутрішніх систем контролю, управління податковими ризиками, взаємодії з контролюючими органами.

• Супровід перевірок та спорів — обговорення практики податкових і митних перевірок, адміністративного та судового оскарження, розробка рекомендацій щодо захисту бізнесу.

• Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування — питання BEPS, контрольовані операції, обмін інформацією, оподаткування транскордонних операцій.

• Взаємодія з державними органами — участь у публічних консультаціях, напрацювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства, адвокація позиції бізнес-спільноти.

• Освітні та аналітичні ініціативи — круглі столи, робочі зустрічі, підготовка практичних гайдів, аналітичних матеріалів та рекомендацій для членів АУКР.

Партнери Асоціації українських корпоративних радників:
• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери
• EVERLEGAL
• ADER HABER

Партнери профільних комітетів АУКР:
• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства (Litigation, ADR & Insolvency Board)
• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC (Business Protection & WCC Board)
• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board)
• Alarius — партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)
• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)
• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech & IT Board)

The post Tax & Customs Board АУКР розпочинає роботу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

GR Board сформовано з досвідчених фахівців із бездоганною діловою репутацією, які представляють ключові компанії різних секторів економіки та мають багаторічний практичний досвід у сферах government relations, public policy та регуляторного комплаєнсу.

До складу GR Board увійшли:

Комітет з питань взаємодії з органами державної влади покликаний стати експертним майданчиком Асоціації для обміну практичним досвідом, напрацювання спільних позицій та формування ефективних рішень у сфері державної політики, регуляторного середовища й публічних комунікацій бізнесу з владою.

На першому засіданні Комітету учасники обговорили підходи до подальшої роботи: ключові цілі, завдання і напрями діяльності GR Board. Так, Комітет зосереджуватиметься на аналізі законодавчих ініціатив, важливих для українського підприємництва, оцінці регуляторних ризиків, виробленні консолідованих підходів до адвокації інтересів бізнесу та розвитку професійних стандартів взаємодії з органами державної влади.

Під час засідання президент АУКР Рустам Колесник та Голова Комітету Олексій Захарчук окреслили своє бачення щодо ключових цілей та принципів роботи GR Board, запропонувавши структурувати діяльність Комітету за такими основними напрямами:

1. Консолідація корпоративних і галузевих GR-зусиль
Наголошено на необхідності регулярного обміну досвідом між членами GR Board щодо спільних корпоративних і галузевих викликів. Така координація дозволить об’єднувати зусилля різних індустріальних лобі в межах Асоціації та використовувати експертизу й переваги кожного учасника для досягнення спільних результатів.

2. Системна взаємодія з органами державної влади та регуляторами
Одним із ключових завдань Комітету визначено формування системного підходу до комунікації з державними органами. У цьому контексті учасникам було запропоновано внести пропозиції щодо графіка проведення медійних публічних заходів Асоціації: круглих столів, форумів та брифінгів разом з державними регуляторами в 2026 році.

3. Розвиток міжнародного GR як конкурентної переваги Асоціації
Запропоновано визначити міжнародний GR одним із ключових напрямів діяльності Комітету. Члени GR Board матимуть можливість посилювати взаємодію та координацію дій, використовуючи наявні професійні контакти в ЄС та США, з метою представлення та захисту інтересів українського бізнесу на міжнародному рівні.

4. Роль GR Board у післявоєнному відновленні України
Окрему увагу учасники приділили майбутній ролі GR Board у післявоєнний період. Йдеться про роботу з інвесторами, проведення due diligence суб’єктів, які планують вихід на український ринок, а також визначення стратегічних цілей і форматів такої взаємодії.

Напрацювання членів GR Board, внутрішні правила Асоціації та подальші плани роботи

Під час засідання члени GR Board обмінялися думками щодо необхідності подальшого вдосконалення чинного законодавства України у сфері лобіювання. Учасники домовилися про доцільність обміну вже напрацьованими аналітичними матеріалами та законодавчими пропозиціями з метою формування узгодженої позиції Асоціації щодо можливих змін до відповідного регулювання.

Окремо було наголошено на важливості принципу відкритості Асоціації та її комітетів. Зокрема, було зазначено, що АУКР та всі її комітети, так само як і GR Board, мають залишатися відкритими для вступу нових учасників. Всі комітети будуть розширюватися новими членами, водночас Ради комітетів обиратимуться та працюватимуть протягом визначеного терміну. Також було підкреслено необхідність розробки Типового положення про роботу комітетів, з правилами якого всі нові члени мають ознайомлюватися та погоджуватися як із базовими стандартами діяльності в межах Асоціації.

Учасники також звернули увагу на те, що зазначене Типове положення має містити чіткі правила дій у разі виникнення конфлікту інтересів, а також передбачати механізми його врегулювання з метою забезпечення прозорості та довіри між членами Комітету.

Було вирішено прописати документ щодо плюсів та мінусів — переваг та потенційних ризиків реєстрації Асоціації як юридичної особи — суб’єкта лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання». Члени GR Board дійшли згоди щодо необхідності подальшого ґрунтовного аналізу цього питання з урахуванням регуляторних вимог і практичних наслідків для діяльності Асоціації. Також було запропоновано спільно визначити умови та строки, за яких Асоціація може бути зареєстрована як офіційна лобістська структура, з урахуванням вимог прозорості та звітності перед НАЗК.

Окремо члени Комітету наголосили на необхідності консолідації зусиль між різними галузями, аби кожен сектор міг посилювати інший, а бізнес загалом — ефективніше реагувати на спільні виклики та проблеми.

Також порушено важливе питання взаємодії GR Board з іншими комітетами АУКР. Зокрема, учасники звернули увагу на потребу чіткого визначення правил комунікації та механізмів просування Асоціацією законодавчих і регуляторних ініціатив. Надалі питання співпраці та координації GR Board з іншими комітетами АУКР буде опрацьовано у спільному форматі.

The post GR Board АУКР провів перше засідання appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

На черговому засіданні правління Асоціації українських корпоративних радників (АУКР) було ухвалено важливе рішення щодо розширення управлінської команди. За результатами голосування правління Асоціації одноголосно підтримало приєднання до свого складу Інни Хомич, директора з правових питань ПП «Укрпалетсистем» (бренд UPG).

Пані Хомич має понад 25 років досвіду у сфері правозастосування. Протягом своєї блискучої професійної кар’єри вона працювала як в органах державної влади, так і в бізнес-секторі. Зокрема, під час роботи в групі компаній NOVA вона з нуля вибудувала комплаєнс-функцію та систему управління ризиками. Наразі Інна Хомич обіймає посаду директора з правових питань ПП «Укрпалетсистем» (бренд UPG) і забезпечує стратегічне правове супроводження бізнес-процесів компанії.

В Асоціації українських корпоративних радників зазначають, що приєднання пані Хомич посилить експертний потенціал правління, а її багаторічний досвід, глибока фахова експертиза та бездоганна професійна репутація сприятимуть подальшому розвитку АУКР.

Інформаційна довідка:

ПП «Укрпалетсистем» (бренд UPG) — одна з провідних українських компаній у сфері паливного ритейлу та енергетичних сервісів. Компанія розвиває мережу автозаправних комплексів по всій Україні, забезпечуючи клієнтів якісним пальним, сучасною інфраструктурою та сервісами для автомобілістів. UPG активно інвестує у розвиток власної мережі, логістики та стандартів обслуговування, роблячи внесок у стабільне функціонування енергетичного сектору країни.

The post Правління АУКР обрало до свого складу Інну Хомич, директора з правових питань UPG appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Комітет покликаний стати професійним майданчиком для обміну практичним досвідом, обговорення актуальних викликів судової практики, а також напрацювання рекомендацій щодо застосування законодавства у спорах та процедурах банкрутства.

Діяльність Litigation, ADR & Insolvency Board спрямована на підвищення якості правозастосування, розвиток культури альтернативного вирішення спорів та поширення кращих практик управління судовими та неплатоспроможними ризиками у корпоративному секторі.

До складу Litigation, ADR & Insolvency Board увійшли:

Ключові напрями діяльності Комітету:

• Судові спори та стратегія захисту бізнесу — обмін досвідом ведення складних комерційних, корпоративних, фінансових та регуляторних спорів, аналіз судової практики та процесуальних інструментів.

• ADR та альтернативні способи вирішення спорів — розвиток медіації, арбітражу та інших позасудових механізмів врегулювання спорів як ефективної альтернативи судовому процесу.

• Проблемна заборгованість та неплатоспроможність — практичні аспекти роботи з проблемними активами, реструктуризації боргу, процедур банкрутства та захисту прав кредиторів і боржників.

• Освітні та аналітичні ініціативи — проведення професійних дискусій, круглих столів, підготовка оглядів судової практики, рекомендацій та методичних матеріалів для членів АУКР.

Партнери АУКР у 2026 році:

Партнери Асоціації українських корпоративних радників:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери

• EVERLEGAL

• ADER HABER

Партнери профільних комітетів АУКР:

• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства (Litigation, ADR & Insolvency Board)

• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC (Business Protection & WCC Board)

• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board)

• Alarius — партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)

• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)

• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech Board)

The post Асоціація українських корпоративних радників повідомляє про запуск Litigation, ADR & Insolvency Board appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Legal Tech & IT Board покликаний опікуватися питаннями використання програмного забезпечення в юридичній сфері, впровадження штучного інтелекту, кібербезпеки, Legal Operations, а також правового регулювання інновацій у бізнесі. Діяльність Комітету спрямована на консолідацію експертизи корпоративних юристів, які впроваджують цифрові інструменти, автоматизацію процесів та інноваційні підходи до управління юридичною функцією. Важливою складовою діяльності Legal Tech & IT Board є також фокус на ІТ-напрямах, зокрема правовому забезпеченні ІТ-інфраструктури, кіберстійкості бізнесу, захисті даних та ефективній взаємодії юридичних і технічних команд.

До складу Legal Tech & IT Board увійшли:

Ключові напрями діяльності Legal Tech & IT Board:

• Розвиток та впровадження Legal Tech-рішень — обмін досвідом щодо автоматизації юридичних процесів, використання AI, contract lifecycle management, e-discovery, legal analytics та інших технологічних інструментів у роботі корпоративних юристів.
• Legal Operations та трансформація юридичних департаментів — формування підходів до оптимізації процесів, управління юридичними ризиками, бюджетування, KPI та ефективної взаємодії з бізнесом.
• Регуляторні та етичні аспекти Legal Tech — аналіз правових обмежень і ризиків застосування технологій, зокрема штучного інтелекту, захисту персональних даних та кібербезпеки.
• Освітні ініціативи та практичні формати — проведення круглих столів, воркшопів, презентацій рішень, підготовка практичних рекомендацій і методичних матеріалів для членів АУКР.
• ІТ-напрям та цифрова інфраструктура бізнесу — правовий супровід ІТ-інфраструктури та цифрових сервісів компаній, управління ІТ-ризиками, питання кіберстійкості, взаємодії юридичних департаментів з ІТ-командами, а також забезпечення відповідності внутрішніх процесів вимогам інформаційної безпеки та комплаєнсу.

Партнери АУКР у 2026 році:

Партнери Асоціації українських корпоративних радників:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери

• EVERLEGAL

• ADER HABER

Партнери профільних комітетів АУКР:

• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства (Litigation, ADR & Insolvency Board)

• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC (Business Protection & WCC Board)

• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board)

• Alarius — партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)

• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)

• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech & IT Board)

The post Legal Tech & IT Board АУКР розпочинає роботу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Зустрічайте нових партнерів Комітетів АУКР:

Alarius — Партнер Комітету з корпоративного та трудового права (Corporate & Employment Board)

LESHCHENKO & PARTNERS — Партнер Комітету з податкового та митного права (Tax & Customs Board)

Eterna Law — Партнер Комітету з інформаційних технологій (Legal Tech & IT Board)

Компанії приєднуються до роботи Комітетів у статусі партнерів, підтримуючи їх аналітичну, нормотворчу, освітню та експертну діяльність. Разом з АУКР вони працюватимуть над покращенням регуляторного середовища, розвитком бізнес-екосистеми та посиленням професійних стандартів юридичної спільноти.

Оновлений повний склад партнерів АУКР у 2026 році

Партнери Асоціації:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери

• EVERLEGAL

• ADER HABER

Партнери Комітетів АУКР:

• EQUITY — партнер Комітету з питань судових спорів, ADR та банкрутства

• AVER LEX — партнер Комітету з питань захисту бізнесу та WCC

• JN Legal — партнер Комітету з питань нерухомості та будівництва

• Alarius — партнер Комітету з корпоративного та трудового права

• LESHCHENKO & PARTNERS — партнер Комітету з податкового та митного права

• Eterna Law — партнер Комітету з інформаційних технологій

The post Оновлення партнерського складу Комітетів АУКР: вітаємо нових партнерів! appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

До складу Energy Board увійшли:

•  Юлія Носулько, голова Комітету, старший менеджер з проєктної роботи ТОВ «ДТЕК»

•       Олександра Федорова, співголова Комітету, партнер ADER HABER

•       Дмитро Бабій, заступник голови ГС «Енергетичний Союз»

•        Максим Юрков, директор з правових питань Укренерго

•       Наталія Скорейко, заступник директора з юридичних питань ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ

•       Олександр Пікалов, менеджер дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК Енерго»

•       Ярослав Яровий, керівник юридичного департаменту Rodina EG

Комітет з питань енергетики зосередиться на ключових стратегічних напрямках:

• створення майданчика для діалогу між корпоративними юристами, енергетичними компаніями та регуляторами;

• сприяння впровадженню інноваційних енергетичних рішень та залученню інвестицій;

• ефективного правового супроводження діяльності головних підприємств енергетичного комплексу України;

• формування рекомендацій для державної політики, зокрема щодо євроінтеграції енергетичного законодавства;

• розгляд правових аспектів енергетичного переходу, включно з регулюванням ВДЕ, розподіленої генерації та енергоефективності;

Правова експертиза й досвід членів новоствореного Комітету дозволять бізнесу адекватно реагувати на законодавчі зміни, розвивати «зелені» ініціативи та будувати стабільні моделі участі корпоративного сектору в енергетиці.

Запрошуємо членів UCCA та корпоративних юристів енергетичних компаній долучатися до роботи нового Комітету та брати участь у його ініціативах!

The post Комітет з питань енергетики (Energy Board) АУКР приступає до офіційної роботи! appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Новостворений Комітет покликаний стати експертним центром у сферах девелопменту, будівництва та управління нерухомістю. Під час першого засідання учасники окреслили актуальні виклики галузі, визначили пріоритети співпраці з регуляторами та сформували стратегічні напрями діяльності Real Estate Board.

Розвиток галузевих напрямків та підтримка бізнесу

Президент АУКР Рустам Колесник відкрив перше засідання Real Estate Board та представив учасникам голову комітету – Олександра Іванова, партнера АО «Атлас Лігал», корпоративного радника ТОВ «Столиця Груп», та співголову – Сергія Дахновського, партнера JN Legal. Він коротко розповів членам Комітету про Асоціацію українських корпоративних радників та її плани з її розвитку.

«Ми дуже раді, що ви приєдналися до комітету з питань нерухомості та будівництва. Асоціація об’єднує фахівців різних компаній та секторів економіки і створює майданчики для спільного вирішення актуальних проблем галузей», — наголосив Рустам Колесник.

Президент підкреслив, що поряд із роботою за галузевими напрямками, Асоціація фокусуватиметься на універсальних питаннях, спільних для всіх секторів: податкові та судові спори, взаємодія з державними органами та HR-питання. Зокрема, було представлено ідею запуску студентської менторської програми, у рамках якої корпорації зможуть опікуватися групами студентів юридичних факультетів для пошуку молодих талантів та майбутніх корпоративних радників.

Він також звернув увагу на можливості комітету у сфері юридичної підтримки бізнесу: робота над проблемними питаннями з регуляторами сектору, в тому числі з  на стиках з іншими комітетами Асоціації. «Це додатковий ресурс для кожної компанії, який дозволяє вирішувати питання, з якими неможливо справитися самостійно», — підкреслив президент АУКР.

Об’єднання зусиль та вирішення ключових проблем галузі

Голова Real Estate Board Олександр Іванов, партнер АО «Атлас Лігал» та корпоративний радник ТОВ «Столиця Груп», привітав учасників та поділився баченням роботи комітету. «Мені дуже приємно бути частиною цієї ініціативи. Ми зібрали компанії-девелопери, які є лідерами ринку, у нас усіх схожі проблеми, вирішення їх шляхом об’єднання зусиль є головним завданням комітету», — зазначив Олександр Іванов.

Він звернув увагу на практичні виклики у сфері девелопменту та управління нерухомістю, зокрема на застарілу містобудівну документацію та проблеми з генеральними планами міст. «Для багатьох забудованих територій відсутність оновленого генерального плану створює значні труднощі, включно з судовими провадженнями щодо скасування детальних планів територій», — пояснив голова комітету.

Олександр Іванов підкреслив, що одним із пріоритетів Real Estate Board буде спільна робота над законодавчими та стратегічними питаннями, які потребують комплексного підходу та координації між компаніями. «Якщо підійти до цього системно, я впевнений, що ми зможемо знайти ефективні рішення для галузі», — додав він.

Системний підхід до вирішення проблем та взаємодія з регуляторами

Співголова Real Estate Board Сергій Дахновський, партнер JN Legal та керівник практики будівництва та нерухомості, також поділився баченням щодо подальшої роботи комітету та підкреслив важливість комплексного підходу до вирішення проблем галузі.

Він наголосив, що ефективна діяльність комітету передбачає не фрагментарне вирішення окремих питань, а комплексну роботу, яка включає зміни правового поля та взаємодію з державними органами та регуляторами. «Мій досвід близько 15 років в інхаус-службах дозволяє мені розуміти проблематику компаній і предметно та відповідально працювати над її вирішенням», — додав співголова комітету.

Сергій Дахновський окреслив пріоритетні завдань комітету, а також важливість участі всіх членів комітету у робочих групах і комісіях державних органів для лобіювання пропозицій та формування практичних рішень для галузі. «Комітет матиме змогу акумулювати знання, визначати найбільш актуальні проблеми і напрацьовувати пропозиції для їх ефективного вирішення», — резюмував Сергій Дахновський.

Взаємодія з правоохоронними органами та дозвільні процедури

Оксана Музичук, заступник начальника юридичного відділу групи компаній СЕРВІТ, поділилася практичними викликами, з якими стикаються компанії у сфері будівництва та інженерних мереж. «Наша компанія працює на ринку вже понад 15 років і виконує різні загальнобудівельні роботи, а також роботи з інженерними мережами. Інхаус-юристи стикаються з численними перевірками з боку правоохоронних органів, особливо на об’єктах із використанням бюджетних коштів. Ця увага часто буває надмірно прискіпливою», — зазначила пані Музичук.

Вона підкреслила важливість налагодження ефективного підходу до співпраці з державними органами, аби компанії, які працюють сумлінно, могли розвиватися та створювати нові робочі місця навіть у складних умовах воєнного стану.

Окрему увагу спікерка звернула на сферу дозвільних документів, де бюрократичні процеси іноді значно ускладнюють роботу компаній, навіть якщо всі вимоги виконуються правильно.

«Для нас важливо, щоб співпраця з правоохоронними органами та регуляторами будівельної та земельної сфери була прозорою та лояльною, що дозволить ефективно працювати та розвивати галузь», — резюмувала Оксана Музичук.

Правове регулювання містобудування та інститутів спільного інвестування

Марина Чебан, директор юридичного департаменту DIM, поділилася досвідом роботи девелопера та ключовими правовими викликами в сфері будівництва та землекористування. «Приємно бути частиною цієї професійної спільноти, коли можна обговорювати питання однією мовою з колегами. Наша компанія працює в Києві та Київській області, і ми стикаємося з різноманітними правовими викликами через особливості об’єктів і локацій», — зазначила пані Чебан.

Вона звернула увагу на складності просування та реалізації об’єктів будівництва, особливо у нинішніх умовах, та наголосила на важливості правового супроводу земельних питань і містобудівної документації. Крім того, спікерка окреслила виклики, пов’язані з правовим регулюванням інститутів спільного інвестування: нові позиції комісії з цінних паперів впливають на фінансові потоки та способи фінансування, що безпосередньо позначається на продажах нерухомості.

«Особливо складною є реєстрація майбутніх об’єктів нерухомості, адже об’ємні проєкти потребують значних адміністративних зусиль, а підготовлених кадрів часто не вистачає. Було б корисно налагодити комунікацію та технічну підтримку цих процесів», — підкреслила Марина Чебан.

Вона також відзначила, що тиск з боку правоохоронних органів залишається актуальним питанням, і висловила готовність ділитися досвідом та практичними підходами для вирішення подібних проблем у межах роботи комітету.

Виклики при реалізації проєктів з реконструкції 

Тетяна Ковальова, керівник юридичного департаменту DOVGIY FAMILY OFFICE, поділилась практичним досвідом компанії у сферах комерційної нерухомості та девелопменті, а також окреслила ключові проблеми, з якими стикається компанія при реконструкції об’єктів. 

«Ми працюємо у таких ключових напрямках: управління комерційною нерухомістю та реалізація девелоперських проєктів. Наразі наша команда реалізує проєкт з реконструкції та оформила повний пакет дозвільної документації, тому ми вже повністю відчули недосконалість законодавчих процедур та складнощі, що виникають в процесі реалізації»— зазначила пані Ковальова. 

Вона підкреслила наявність прогалин у законодавстві, які унеможливлюють реєстрацію спеціальних майнових прав для  об’єктів реконструкції. 

«В процесі реалізації проєкту з реконструкції, ми зіштовхнулися з ситуацією, коли для нових об’єктів процедура реєстрації спеціального майнового права повністю реалізована, а щодо об’єктів реконструкції, відповідний функціонал у ЄДЕССБ відсутній. Це унеможливлює виконання девелопером законодавчо визначеної процедури реєстрації спеціального майнового права, передбаченої Законом України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”.  Наразі ми активно шукаємо шляхи вирішення цього питання, але вже зрозуміло, що розробка технічної частини функціоналу буде вимагати законодавчих змін, а відповідно і значних часових проміжків» — пояснила Тетяна Ковальова. 

Окремо вона звернула увагу на проблемних аспектах землекористування. Зокрема, йдеться про практику донарахування орендних ставок за минулі періоди. «Донарахування розміру плати за землю із застосуванням законодавчо необгрунтованих ставок за  періоди, коли договори оренди не були укладені, призводить до значних непередбачених витрат для девелоперів та власників об’єктів. Ці суми невраховані при формуванні фінансової моделі проєкту, що створює ризики для інвестиційної привабливості проєктів та провокує численні судові спори. Це питання має потенціал для професійного опрацювання в межах Комітету, зокрема щодо напрацювання пропозицій для врегулювання подібних ситуацій на законодавчому рівні», — зазначила спікерка. 

Тетяна Ковальова висловила готовність активно співпрацювати та ділитися досвідом у межах Real Estate Board для розробки практичних рішень і формування ефективних та передбачуваних правил на ринку нерухомості. 

Спільні виклики забудовників та комунальних підприємств

Ірина Комелева, директор департаменту правового забезпечення ПрАТ «АК «Київводоканал», звернула увагу на спільні для девелоперів та інфраструктурних компаній проблеми, що загострилися останнім часом. «Як і забудовники, ми стикаємося з тиском правоохоронних органів — інколи кримінальні провадження відкриваються ще до фактичного початку робіт. Крім того, у бюджетній сфері ситуація стала ще складнішою», — зазначила пані Комелева.

Серед ключових викликів вона назвала проблеми із земельними питаннями та взаємодією з Київрадою, зокрема затримки у розгляді звернень і відсутність рішень щодо реконструкції та будівництва. Окремо спікерка відмітила складнощі в роботі з Реєстром будівельної діяльності, що ускладнює отримання необхідних документів навіть для інфраструктурних підприємств.

«Ми бачимо, що проблематика у нас спільна. Як представник Водоканалу, я готова допомагати у налагодженні взаємодії, адже забудовники звертаються до нас за необхідними документами. Прошу звертатися — будемо спільно шукати рішення та покращувати комунікацію», — підкреслила Ірина Комелева.

Ключові напрями та спільні питання, озвучені під час зустрічі

Учасники Комітету сформували комплексне бачення подальшої роботи комітету та визначили першочергові задачі. Передусім пролунала пропозиція включитися в нормотворчу діяльність — від участі в опрацюванні законопроєктів до внесення пропозицій щодо доопрацювання Містобудівного кодексу. Це має стати офіційною заявою про запуск системної роботи комітету на загальнонаціональному рівні.

Другим ключовим блоком визначено проблематику культурної спадщини: відсутність зрозумілих механізмів погодження, ризики криміналізації рішень та брак комунікації з новим керівництвом профільного міністерства. Учасники підтримали ідею проведення первинних консультацій та формування узгодженої позиції перед великими галузевими подіями.

Окремо підкреслено необхідність налагодження діалогу з Київрадою та регіональними органами, адже більшість труднощів виникає на рівні СЕО, попри відносно впорядковані національні дозвільні процедури.

Також обговорювалися технічні бар’єри роботи в реєстрі будівельної діяльності та можливість їх вирішення через навчання, роз’яснення та співпрацю з технічними розробниками.

Для ефективного старту учасники домовилися про розподіл напрямів всередині комітету, визначення відповідальних та формування конкретних термінів подання пропозицій. В найближчі два тижні члени мають окреслити, хто відповідає за законодавчі ініціативи, комунікацію з регуляторами, підготовку аналітичних матеріалів і взаємодію з іншими комітетами Асоціації.

Підсумки та подальші кроки Асоціації

Президент АУКР Рустам Колесник резюмував підсумки зустрічи, наголосивши, що озвучені забудовниками, девелоперами та інфраструктурними компаніями проблеми мають спільний характер і потребують консолідованого реагування.

«Ми підготуємо концепт круглого столу та проведемо його разом з Київрадою й іншими регуляторами, яких ви визначите. Нам важливо не місце, а предметна розмова», — зазначив Рустам Колесник, підкресливши необхідність вибудовувати з владою «поважні та конструктивні стосунки».

Серед пріоритетних завдань Асоціації — залучення регуляторів до відкритого діалогу та формування спільної позиції щодо найбільш проблемних питань галузі. За результатами зустрічі члени комітету мають визначити перелік органів, які необхідно долучити до обговорення.

Окремий напрям — підвищення кваліфікації державних службовців. Разом із Training Board планується розробка навчальних програм і складу спікерів із різних комітетів, щоб донести позицію бізнесу до середньої та вищої ланки регуляторів. Мета — зменшення розбіжностей у трактуванні законодавства та підвищення якості адміністративних процедур. «Нам потрібно, щоб вас почули», — підкреслив президент АУКР.

Пан Колесник також акцентував на необхідності узгодження роботи комітетів Асоціації та взаємодії між осередками, адже до спільної роботи долучатимуться нові учасники — від девелоперських компаній до інфраструктурних корпорацій. «Ми маємо згуртовуватись навколо ключових питань. До вас приєднаються й інші — і їхній голос також має бути почутий», — підсумував він.

The post Перше засідання Real Estate Board АУКР: формування пріоритетів роботи комітету та підготовка круглого столу з регуляторами appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Юрій Гвоздєв має багаторічний досвід управління юридичними департаментами великих компаній. Наразі, очолюючи юридичний департамент МХП, він відіграє ключову роль у розвитку правової інфраструктури компанії, впроваджуючи ефективні стратегії та практики у складному аграрному секторі.

Ми раді вітати пана Гвоздєва в команді нашої Асоціації, яка відтепер стане ще міцнішою та впливовішою завдяки його багаторічному досвіду, глибокій експертизі та бездоганній професійній репутації. Його знання і досвід сприятимуть розвитку нашої правничої спільноти та допоможуть ефективно відстоювати інтереси українських юрисконсультів та інших правників, зміцнюючи корпоративне управління в Україні.

Інформаційна довідка:

МХП (Миронівський хлібопродукт) — одна з найбільших агропромислових компаній в Україні, яка спеціалізується на виробництві зернових та птиці, а також переробці продуктів харчування. МХП є лідером українського ринку агробізнесу та експортує продукцію в понад 80 країн світу. Компанія активно підтримує розвиток української економіки та інвестує у стійке виробництво та екологічні стандарти.

The post Правління АУКР обрало до свого складу ЮРІЯ ГВОЗДЄВА, директора юридичного департаменту МХП appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Партнер JN Legal Сергій Дахновський приєднався до складу відповідного Комітету у статусі співголови. Коментуючи створення Real Estate Board, він відзначив ключові виклики галузі та окреслив пріоритетні напрями роботи нового Комітету, зокрема наголосив на необхідності встановлення та підтримки постійного діалогу з професійними та громадськими об’єднаннями учасників ринку будівництва та нерухомості, бізнес-асоціаціями та юридичними спільнотами. Такий підхід дозволить Комітету активно брати участь у профільних заходах і водночас зміцнювати свій імідж як фахової інституції правників-практиків для представництва та захисту інтересів бізнесу у галузі.

Співпраця з Комітетом АУКР надає юридичним компаніям широкі унікальні можливості для професійного розвитку. Партнери отримують прямий доступ до закритих зустрічей з представниками міністерств, регуляторів та депутатів, а також до тісної взаємодії з юридичними департаментами найбільших корпорацій, що працюють у відповідній галузі. Таке партнерство дозволяє розвивати власну правову експертизу, ефективно просувати важливі GR-ініціативи, спільно усувати законодавчі прогалини та вирішувати проблеми, що стримують розвиток бізнесу. Крім того, компанії мають можливість брати участь в освітніх програмах та менторських ініціативах, що сприяє підвищенню кваліфікації фахівців та пошуку нових талановитих кадрів.

Нагадаємо, що партнерами Асоціації українських корпоративних радників у 2026 році стали юридичні компанії:

• Алєксєєв, Боярчуков та Партнери

• EVERLEGAL

• ADER HABER

Партнерами Комітетів Асоціації українських корпоративних радників є:

• EQUITY – партнер Комітету АУКР з питань судових спорів, ADR та банкрутства

• AVER LEX – партнер Комітету АУКР з питань захисту бізнесу та WCC

• JN Legal – партнер Комітету АУКР з питань нерухомості та будівництва

The post JN Legal – партнер Комітету АУКР з питань нерухомості та будівництва appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Agri Board сформовано з фахівців, що представляють ключові компанії аграрного сектору та мають багаторічний досвід у галузі. До складу Комітету увійшли:

Дмитро Федечко, керівник юридичного відділу Louis Dreyfus Company Ukraine — Голова Комітету;

Анна Лазуренко, директор з юридичних питань ТОВ СП «НІБУЛОН»;

Олексій Буряк, керівник юридичного відділу СТОВ «Дружба-Нова» (корпорація KERNEL);

Ігор Лисецький, бізнес-партнер з юридичних питань МХП;

Олег Бігдан, керівник юридичного департаменту Bunge;

Іванна Медвідь, керівник юридичного департаменту COFCO Ukraine.

Комітет з питань аграрної політики зосередиться на ключових стратегічних напрямках:

• Взаємодія з регуляторами та органами влади – налагодження ефективного діалогу з Міністерством аграрної політики, Держпродспоживслужбою та іншими органами для вдосконалення нормативних та адміністративних процедур у аграрному секторі.

• Законодавчий супровід та аналітика – участь у розробці та оцінці законопроєктів, що стосуються агробізнесу, земельних відносин, експорту та екологічних вимог; обмін практичними кейсами між юристами компаній.

• Поширення кращих практик та стандарти ESG – сприяння впровадженню принципів екологічної, соціальної та корпоративної відповідальності в аграрному бізнесі, підвищення прозорості та сталості процесів.

• Освітні ініціативи та методична підтримка – організація навчальних заходів, розробка методичних матеріалів та шаблонів документів для підвищення професійного рівня членів Асоціації.

Комітет планує сформувати внутрішні секції за цими напрямками, щоб забезпечити повноцінну експертизу та постійний діалог з професійними асоціаціями, бізнес-спільнотами та юридичними колами, а також просувати роль Комітету як майданчика для захисту інтересів аграрного сектору.

The post Комітет з питань аграрної політики АУКР розпочинає роботу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Під час першого засідання члени Комітету визначили основні пріоритети та окреслили коло ключових питань, яким буде приділено особливу увагу в подальшій роботі.

Платформа для захисту інтересів усієї фінансової спільноти

Голова Banking Board Асоціації українських корпоративних радників, Денис Крицький, начальник управління правового забезпечення діяльності банку Юридичного департаменту АТ «Укрексімбанк» відкрив установче засідання, наголосивши на важливості створення спеціалізованої платформи для правників банківського та фінансового секторів.

«Ми всі давно знайомі між собою, але тепер маємо власний професійний майданчик — саме для юристів фінансової галузі. Це чудова можливість заявити про себе як про спільноту професіоналів і відстоювати інтереси нашої галузі», — зазначив пан Крицький.

Він підкреслив, що на першому етапі головним завданням членів комітету є визначення власних пріоритетів і напрямків діяльності. Кожен учасник має обрати сферу, в якій готовий працювати — від нормотворчості та аналітики до практичних ініціатив з удосконалення регулювання фінансового ринку.

Серед першочергових напрямів, на яких зосередить увагу Banking Board, — моніторинг оновлення Цивільного кодексу України, зокрема потенційних колізій із чинними законодавчими актами. Окрему увагу буде приділено проблемним питанням, з якими стикаються банки та небанківські фінансові установи у своїй щоденній діяльності.

«Зі своєї сторони, можу відзначити декілька актуальних системних проблем для державних банків, зокрема, продаж або передача в оренду майна через платформу «Прозорро», а також колізійність у сфері використання електронного підпису. Сьогодні ми не можемо уявити документообіг без електронних рішень, тому питання їх правової легітимності мають бути остаточно врегульовані», — зауважив пан Крицький.

За його словами, на наступному засіданні, яке заплановано на найближчі тижні, Комітет визначить конкретні робочі напрямки та розподілить відповідальні ролі між учасниками. Метою є формування дієвої експертної платформи для банківської спільноти, здатної генерувати практичні рішення й ініціювати конструктивний діалог із регуляторами.

Виклики, що виникають із цифровізацією фінансових документів

Ольга Стахович, заступниця генерального директора з правових питань ТОВ «ОТП Лізинг» також наголосила на важливості об’єднання фахівців банківського та небанківського сектору в межах єдиної експертної платформи. «Переконана, що спільна робота дозволить зробити реальні кроки до покращення правового середовища у фінансовій сфері України», — зазначила пані Стахович.

Окрему увагу пані Стахович звернула на проблемні питання застосування електронного підпису та юридичної сили документів, укладених в електронній формі.

«Сьогодні існує певна проблематика з виконавчими написами на договорах, які укладені в електронному форматі. Це напрям, у якому Banking Board може напрацювати узагальнену позицію та пропозиції для законодавчих змін», — наголосила вона.

За її словами, цифровізація документів створює не лише зручність, а й нові юридичні виклики, які потребують системного підходу — насамперед у питаннях правозастосування, доказової сили документів та уніфікації вимог до електронних форм у фінансовій сфері.

Визначення пріоритетів у сфері процедур банкрутства та виконавчого провадження

Василь Гей, начальник управління претензійно-позовної роботи, в.о. начальника Управління по роботі з проблемними активами АТ «Банк Кредит Дніпро», підкреслив важливість формування пріоритетів у роботі Комітету з урахуванням практичних проблем банківської діяльності.

«З урахуванням багатоаспектності банківської діяльності, у роботі комітету розглядатимуться не лише загальноправові питання діяльності банківських установ, а й питання, пов’язані з роботою з проблемними активами. Зокрема, на порядку денному в частині вдосконалення роботи з NPL – запровадження процесуального судового інструменту для оперативного розгляду заяв кредиторів про стягнення незначних сум заборгованості, опрацювання окремих питань виконавчого провадження (наприклад, проблематика розшуку арештованих транспортних засобів) та удосконалення процедур неплатоспроможності. Ці питання потребують окремого аналізу та комплексних підходів», — зазначив фахівець.

На його думку, навіть якщо вирішення окремих із цих проблем виходитиме за межі компетенції Banking Board і стосуватиметься діяльності інших комітетів, Асоціація має ефективно координувати їх спільну роботу.

Валютні обмеження як виклик для банківського сектору

Андрій Джура, експерт банківської сфери, у своєму виступі порушив питання валютних обмежень, що залишаються одними з найбільш чутливих для фінансового ринку в умовах воєнного стану.

«У практичній роботі ми стикаємося з ситуаціями, коли банки не можуть придбати валюту для погашення проблемної заборгованості через ненадання клієнтом повного пакета документів, передбаченого постановою Нацбанку. Вочевидь, виконання такої вимоги регулятора часто є недосяжним при роботі з проблемними позичальниками, оскільки вони ухиляються від контактів з кредитором і від надання документів», — зазначив експерт.

За словами пана Джури, такі ситуації створюють суттєві труднощі для банків та їх клієнтів, і водночас порушують питання про готовність професійної спільноти до обговорення регуляторних обмежень, запроваджених на період воєнного стану.

Експерт також зазначив, що, на його думку, участь профільних асоціацій, які не є безпосередньо банківськими, може полегшити обговорення таких питань із регулятором і сприяти пошуку спільних рішень.

Подальші кроки Banking Board

Підсумовуючи результати першого засідання, Голова Banking Board Асоціації українських корпоративних радників Денис Крицький відзначив важливість налагодження постійної комунікації між учасниками та поступового переходу до практичної роботи.

Він також висловив упевненість, що до роботи Комітету незабаром приєднаються нові учасники — як представники банківського, так і фінансового секторів. «Чим ширше коло експертів, тим ефективніше ми зможемо відпрацьовувати спільні позиції та відстоювати інтереси нашої професійної спільноти. Попереду — багато роботи, але я переконаний, що разом ми зможемо зробити її результативною та цікавою», — підсумував голова Комітету.

The post Перше засідання Banking Board АУКР: старт платформи для обговорення ключових юридичних викликів банківського сектору appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Наступним кроком у реалізації стратегічних завдань Асоціації став запуск Комітету з питань нерухомості та будівництва (Real Estate Board), що об’єднав провідних фахівців у галузі девелопменту, будівництва та управління нерухомістю.

До складу Real Estate Board увійшли:

• Олександр Іванов, партнер АО «Атлас Лігал», адвокат, корпоративний радник ТОВ «Столиця Груп»/ Stolitsa Group , Голова Комітету;
• Сергій Дахновський, партнер JN Legal, керівник практики будівництва та нерухомості, співголова Комітету;
• Тетяна Ковальова, керівник юридичного департаменту DOVGIY FAMILY OFFICE;
• Марина Чебан, директор юридичного департаменту DIM;
• Оксана Музичук, заступник начальника юридичного відділу групи компаній СЕРВІТ;
• Ірина Комелева, директор департаменту правового забезпечення ПрАТ «АК «Київводоканал»;
• Дмитро Торканєвський, директор юридичного департаменту ТОВ “ПБГ КОВАЛЬСЬКА”;
• Віталій Горба, Керуючий партнер АО «Лексгард», адвокат, юридичний радник радник ПП «Креатор-буд»;
• Денис Єрмоленко, заступник директора ТОВ “Геос-УКБ”.

Комітет з питань нерухомості та будівництва АУКР працюватиме над такими стратегічними напрямами:

– Координація взаємодії з регуляторами та органами місцевого самоврядування – налагодження ефективної співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон), Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ), органами містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини з метою вдосконалення процедур у сфері землекористування, планування територій та дозвільної політики;

– Підготовка законодавчих ініціатив і експертний супровід – участь у розробці та аналізі законодавчих змін, що регулюють будівництво, управління об’єктами нерухомості, реконструкцію, забудову в історико-культурних зонах і правове забезпечення післявоєнної відбудови;

– Аналітика ринку нерухомості та девелопменту – дослідження правових тенденцій у житловому, комерційному та інфраструктурному секторах, аналіз судової практики, обмін практичними кейсами між юридичними департаментами, девелоперами та інвесторами;

– Відповідальний розвиток міського середовища (ESG – Environmental, Social, Governance) – розробка правових підходів, які поєднують принципи екологічної, соціальної та корпоративної відповідальності з потребами сучасної забудови. Комітет сприятиме впровадженню міжнародного досвіду «зеленого будівництва» з урахуванням українських реалій – безпеки, енергоефективності, соціальної стійкості та поваги до архітектурного й культурного контексту міст. Мета – забезпечити правові умови для сталого, безпечного та гармонійного розвитку міського середовища;

– Цифровізація процедур у сфері будівництва та містобудування – сприяння розвитку Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка забезпечує прозорий обіг дозвільних документів та даних про будівництво. Комітет підтримуватиме вдосконалення електронних сервісів для реєстрації документів, подання заяв і погоджень, а також розробку правових механізмів цифрової взаємодії між державними органами, бізнесом та громадськістю;

– Освітні та методичні ініціативи – створення Training Board з питань нерухомості та будівництва, розвиток менторських програм, підготовка шаблонів договорів, методичних рекомендацій, аналітичних оглядів законодавства та судової практики. Мета цього напряму – підвищення професійної експертизи членів Асоціації та формування єдиного правового підходу до ключових питань галузі.

Олександр Іванов,

партнер АО «Атлас Лігал», адвокат, корпоративний радник ТОВ «Столиця Груп»/ Stolitsa Group , Голова Комітету

Олександр Іванов, юридичний радник Stolitsa Group, голова Комітету, коментуючи старт роботи Real Estate Board, відзначив головну мету Комітету — створити професійну платформу, що сприятиме підвищенню правової культури у сфері будівництва та нерухомості, розробці практичних рішень для бізнесу й ефективній взаємодії з державними органами:

«Ми прагнемо сформувати простір професійного діалогу між юристами, девелоперами та представниками влади, щоб разом визначати напрямки розвитку галузі. Попри безпрецедентні виклики війни, саме сектор будівництва та нерухомості стане рушієм економічного відновлення України. Наше завдання як професійної юридичної спільноти — закласти правові засади відбудови, що поєднають розвиток, законність і суспільну відповідальність. Ми переконані, що саме юристи мають визначити правила, за якими Україна відновлюватиметься — чесно, прозоро та якісно».

Сергій Дахновський,

партнер JN Legal, керівник практики будівництва та нерухомості, співголова Комітету

Коментуючи створення Real Estate Board, Сергій Дахновський, партнер JN Legal, керівник практики будівництва та нерухомості, співголова Комітету, також відзначив ключові виклики галузі та окреслив пріоритетні напрями роботи нового Комітету:

“Сфера нерухомості та містобудування вже тривалий час перебуває не просто у стадії активного реформування, а зазнає кардинальної зміни як у регуляторному законодавстві, так і у філософії управління ринком.  Результати цього (на жаль, не завжди однозначні) є справжнім викликом і для самих учасників ринку, і для правничої спільноти, і, звичайно ж, для inhouse радників. Саме останні, зважаючи на те, що  юридична складова їх діяльності безпосередньо інтегрована в операційні бізнес-процеси, отримують перший удар усіх проблем, і саме вони мають бути в авангарді їх вирішення. У цьому контексті створення АУКР та Real Estate Board у її складі є не тільки важливим і дуже своєчасним кроком для консолідації зусиль корпоративних юристів галузі, а й їх шансом заявити про себе як спільноту, що хоче і може змінити правила гри, зробити їх прозорими та прогнозованими».

Тетяна Ковальова

керівник юридичного департаменту DOVGIY FAMILY OFFICE

Тетяна Ковальова, керівник юридичного департаменту DOVGIY FAMILY OFFICE, також відзначає важливість зосередження зусиль Комітету на практичних питаннях, які безпосередньо впливають на розвиток ринку нерухомості. Зокрема, серед ключових напрямів роботи вона виділяє врегулювання проблем будівництва в зонах історичної забудови, де необхідне чітке законодавче визначення меж та режимів використання зон охорони, буферних зон і історичних ареалів населених пунктів. Окрему увагу, на її думку, варто приділити пошуку ефективних рішень у сфері корпоративного структурування девелоперського бізнесу — з урахуванням чинних вимог до фінансування будівництва, особливостей застосування конкурентного законодавства у правочинах з нерухомістю та посилення контролю з боку правоохоронних органів.

Експерти галузі Real Estate вважають за доцільне сформувати з числа членів Комітету внутрішні секції по цим головним стратегічним напрямках, аби забезпечити їх повноцінне опрацювання. При подальшому плануванні роботи Комітету слід також визначати і заходи щодо встановлення та забезпечення постійного діалогу та комунікації з професійними та громадськими об’єднаннями учасників ринку будівництва та нерухомості, бізнес-асоціаціями, а також із юридичними спільнотами, у т.ч. з метою участі у їх профільних заходах та просування  серед них іміджу Комітету, як  фахової інституції  правників-практиків  для представництва та захисту інтересів бізнесу у цій галузі.

The post Real Estate Board АУКР розпочинає роботу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Рустам Колесник, Президент АУКР, генеральний директор видавництва «Юридична практика», разом із членами правління Асоціації — Аліною Гезою, віцепрезидентом АУКР із питань корпоративного бізнесу, Віталієм Бєліковим, віцепрезидентом АУКР із питань публічно-приватного партнерства, та Олегом Лазовським, віцепрезидентом АУКР із питань фінансового сектору, представили учасникам XIII Щорічного форуму юрисконсультів нову соціальну ініціативу — Асоціацію українських корпоративних радників (АУКР), громадську організацію, що вже об’єднала корпоративних (in-house) юристів із провідних корпорацій та різних галузей економіки.

Метою створення Асоціації є об’єднання корпоративних юристів для спільного захисту інтересів бізнесу та юридичної професії, впливу на вдосконалення регуляторного поля, адвокатування інтересів перед державними органами, обміну професійним досвідом, впорядкування кадрових переходів на юридичному ринку, підвищення професійного рівня юридичних департаментів, створення медіаційного клубу та реалізації багатьох інших корисних для юристів соціальних ініціатив.

Усього за півтора місяця роботи з моменту реєстрації Асоціації вже запрацювали перші два комітети — Banking Board та Retail & FMCG Board, а до кінця цього року планується запуск таких галузевих бордів: Energy Board, Agri Board, Real Estate Board, GR Board, Transport & Logistics Board, Business Protection & WCC Board, Litigation, ADR & Insolvency Board.

Наступного року планується також формування складів робочих груп і запуск нових комітетів Асоціації: Training Board, Tax & Customs Board, LegalTech & IT Board, IP Board, HR Board, Competition Board, Corporate & Employment Board, Military Law Board.

Кожен комітет/Board об’єднає близько 10 провідних корпорацій галузі, а отже, вже до кінця 2025 року понад 100 провідних компаній української економіки працюватимуть разом у межах Асоціації для вирішення спільних проблем і формування ефективного правового середовища бізнесу.

Цілі АУКР до кінця 2026 року охоплюють залучення 200 найбільших корпорацій до складу комітетів, створення мережі адвокатів у регіонах, роботу з малим і середнім бізнесом, зростання кількості членів Асоціації до 3000, запуск медіаційного клубу, створення студентського крила та відкриття представництв у великих містах України. Також планується вступ до Міжнародної асоціації корпоративних юристів.

Підсумовуючи, Президент АУКР підкреслив, що Асоціація стане платформою для об’єднання, розвитку й посилення ролі корпоративних радників у правовому та економічному житті країни, і запросив усіх колег долучатися до новоствореної спільноти.

The post На XIII Щорічному форумі юрисконсультів відбулась офіційна презентація АУКР appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Рустам Колесник,

Президент АУКР,
Генеральний директор та головний юрисконсульт видавництва «Юридична практика»

Президент Асоціації Рустам Колесник представив членам Комітету його голову — Вікторію Огризу, керівницю юридичного департаменту PepsiCo в Україні, яку було обрано на засіданні правління Асоціації.

«Я дуже вдячний вам, що ви підтримали ідею створення Комітету FMCG & Retail і приєдналися до нього. Головне завдання — спільно визначити проблеми галузі, зрозуміти, з якими регуляторами потрібно вибудовувати діалог, і вирішувати ті питання, які неможливо подолати самотужки. Саме для цього ми формуємо комітети з представників різних секторів економіки», — наголосив Рустам Колесник.

Президент UCCA також підкреслив важливість розвитку менторських програм для студентів юридичних факультетів, які вже завтра можуть стати фахівцями корпоративного сектору: «Я хотів би, щоб кожна корпорація взяла під опіку студентські групи і таким чином виростити лідерів майбутнього України».

Основні завдання та напрями роботи Комітету

ВІКТОРІЯ ОГРИЗА,

голова Комітету FMCG & Retail, керівниця юридичного департаменту PepsiCo в Україні

Вікторія Огриза, голова Комітету FMCG & Retail, керівниця юридичного департаменту PepsiCo в Україні, окреслила основні завдання та напрямки роботи комітету. Вона підкреслила, що мета комітету — стати активною платформою для пошуку спільних рішень у сфері FMCG і ритейлу, обговорення галузевих питань та взаємодії з іншими комітетами Асоціації для підтримки бізнесу й ефективної комунікації з органами державної влади. «Я з певним оптимізмом і позитивною мотивацією розпочинаю роботу в Комітеті», — зазначила пані Огриза.

Вікторія Огриза наголосила на важливості координації між учасниками комітету, які представляють різні компанії та сегменти ринку, і необхідності знаходити точки дотику для спільного вирішення актуальних проблем галузі. Особлива увага була приділена визначенню ролей та напрямків роботи членів комітету. Пані Вікторія підкреслила, що важливо, аби кожен займався тими завданнями, які цікаві і корисні саме його компанії. Серед ключових напрямів, які пропонувалося опрацьовувати, — взаємодія з регуляторами, моніторинг законодавчих змін, комунікації та внутрішнє спілкування, а також формування аналітичних і законодавчих пропозицій.

Голова комітету закликала членів активно пропонувати, яким напрямом вони готові опікуватися, та самостійно визначати свою роль. Обговорення ролей та напрямків стало першим практичним кроком після формального запуску комітету та підготовки до роботи за порядком денним.

Актуальні законодавчі та операційні виклики

Голова Комітету FMCG & Retail озвучила ключові питання, які наразі є пріоритетними для її компанії та бізнесу загалом. Перш за все, це системні перевірки — 18 різних видів контролю. Незважаючи на мораторій, компанії все одно стикаються з проявами перевірок, при цьому готовність як бізнесу, так і державних органів до їх проведення залишається різною.

Другий важливий напрям — управління відходами та погодження процедур відповідно до змін у законодавстві 2023 року. Наразі існує невизначеність щодо дозволених дій і норм, включно з тими, що запозичені з європейських директив.

Третій блок стосується електронних документів та цифровізації транспортних і логістичних процесів, зокрема використання електронних ТТН та оптимізації взаємодії між рітейлом та перевізниками. Ці напрямки поєднують законодавчі та регуляторні питання й формують основу діяльності комітету.

Діджитал-ініціативи для ринку FMCG та рітейлу

ДАР’Я СТАВИШЕНКО,

бізнес-партнерка з юридичних питань ПрАТ «МХП»

Дар’я Ставишенко, бізнес-партнерка з юридичних питань ПрАТ «МХП», поділилася основними цифровими ініціативами, над впровадженням яких зараз активно працює компанія, і які, за її словами, можуть стати корисними для всього ринку FMCG та рітейлу.

Перший проєкт стосується впровадження єдиного електронного інвойсу. Через різні ERP-системи та формати документів компанії стикаються з десятками інтеграцій та великою адміністративною роботою. Запуск єдиного стандарту структурованого документу та централізованої бази електронних документів дозволить обмінюватися ними інтероперабельно, зменшить операційні витрати та паперовий документообіг. Ця інновація також буде вкрай корисною для малого і середнього бізнесу, що не може дозволити собі множинні інтеграції, а також може стати передумовою для автоматичної реєстрації ПДВ.

Другий проєкт — це повноцінне впровадження електронних ТТН. Очікується, що найближчими місяцями центральна база буде перезапущена, а електронна система запрацює повноцінно. Пані Дар’я наголосила, що без інтероперабельності між різними провайдерами через ЦБД користь від ТТН значно зменшується, а налаштування під кожного партнера знищує ідею ефективності.

Третій проєкт стосується декларування якості продукції. Мова йде про відмову від фізичних декларацій для кожної партії, замінюючи їх на єдину публічну декларацію розміщену онлайн для кожного виробничого майданчика, доступну для всіх. Це дозволяє  відмовитися від застарілого неінформативного документу та забезпечити прозорість і простежуваність продукції згідно законодавства завдяки додатковим полям ТТН

За словами Дар’ї Ставишенко, ці три ініціативи вже в процесі впровадження у практиці МХП і мають потенціал суттєво підвищити ефективність всього ринку, знизити операційні витрати та пришвидшити рух товарів по Україні за рахунок безпаперовості. Для повної реалізації необхідна підтримка ринку у запиті до регулятора щодо фіналізаціі ініціатив на боці держави. «Сподіваюсь, що буде певний відгук і в ваших серцях, щоб долучатися, просувати ці проєкти. Тому що насправді це суттєва економія коштів як для компаній, так і для економіки в цілому» – наголосила пані Ставишенко.

Проблемні питання реклами та взаємодія з регуляторами

МАРІЯ ЧЕРНЯВСЬКА,

старший директор з правових питань Carlsberg Ukraine

Марія Чернявська, старший директор з правових питань Carlsberg Ukraine, окреслила пріоритетні напрямки для компанії. Особлива увага приділяється діджиталізації, в т.ч. впровадженню електронних ТТН, що ускладнюється по технічних причинах, таких як відсутність роумінгу провайдерів та неможливість передачі інших товаро-супроводжуючих документів. Крім того, компанія зацікавлена в європейських правилах реклами напоїв – алкогольних та безалкогольних. Також компанія фокусує увагу на необхідності поетапної імплементації європейського законодавства у сфері управління відходами упаковки.

АНДРІЙ КОЖУШКО,

Head of Legal Leroy Merlin

Андрій Кожушко, Head of Legal Leroy Merlin, зі свого боку виділив три ключові питання, з якими все частіше стикається очолюваний ним департамент:

• Реклама та промоакції: нові правила розміщення рекламних щитів і пілонів ускладнюють легалізацію існуючих конструкцій. Зокрема, об’єкти, введені в експлуатацію до 2019 року, часто не відповідають новим регламентам і перебувають під ризиком демонтажу, що створює складнощі для бізнесу.

• Взаємодія з Київрекламою: на думку пана Кожушко, Комітет Асоціацї міг би допомогти у взаємодії з з цим регулятором, формувати рекомендації щодо нестандартних об’єктів і сприяти вирішенню бюрократичних колізій.

• Антимонопольні питання: часто спостерігається формальний підхід регуляторів до запитів. Важливо налагодити конструктивну комунікацію, щоб уникати бюрократичних затримок і формалізму.

Боротьба з контрафактом та електронна комерція 

ОЛЬГА ЛУК’ЯНОВА,

керівник юридичного відділу та офіцер з дотримання корпоративних стандартів «Хенкель» в Україні

Ольга Лук’янова, керівник юридичного відділу та офіцер з дотримання корпоративних стандартів «Хенкель» в Україні, окреслила ключові регуляторні проблеми, з якими стикається компанія, та поділилася практичними підходами до їх вирішення.

Серед головних викликів, на які вона звернула увагу:

• Перевірки продукції та суперечливі тлумачення норм: нові повноваження ДСНС у сфері контролю аерозольної продукції та застосування європейських директив часто призводять до конфліктів. Навіть за умови правильного впровадження стандартів, залишки продукції на полицях можуть стати підставою для штрафів. Пані Ольга підкреслила, що цей процес є тривалим та складним, і компанії доводиться постійно відстоювати свою позицію перед регуляторами.

• Контрафакт та захист бренду: компанія впровадила систему роботи із залученням відомих маркетплейсів, щоб ефективно боротися з продажем підробок. Це дозволило значно зменшити поширення фейкової продукції, особливо у сегменті хімії та косметики, і підвищити контроль за онлайн-ринком.

ОЛЕКСАНДР ЯНКОВСЬКИЙ,

директор юридичного департаменту COMFY

Олександр Янковський, директор юридичного департаменту COMFY, у своєму виступі акцентував на низці актуальних питань, що стосуються саме електронної комерції.

Серед ключових напрямків, які він виділив, — прискорення впровадження електронних ТТН, що дозволить значно зменшити витрати компаній та підвищити ефективність логістичних процесів. Він підкреслив, що це критично для зниження операційних ризиків та оптимізації роботи ринку в цілому.

Ще один важливий блок — співпраця з органами БЕП та податковими структурами, особливо у питаннях контрафактної продукції та електронних пристроїв. Пан Олександр навів приклади, як незаконний ввіз і реалізація товарів без фіскальних чеків впливає на конкуренцію та економічну ефективність компаній.

Він також звернув увагу на проблеми регулювання електронної комерції та роздрібної торгівлі, зокрема щодо реєстраторів розрахункових операцій. Існує невизначеність щодо того, де саме має здійснюватися видача чеків при продажу через інтернет-магазини та платформи. Законодавство про електронну комерцію та закон про РРО інколи суперечать одне одному, що створює складнощі для бізнесу.

Підсумки та наступні кроки Комітету

Завершальне слово Вікторії Огризи підсумувало перше засідання комітету. Вона наголосила на важливості чіткого визначення пріоритетів законодавчих ініціатив для вирішення актуальних питань галузі та окреслила напрями подальшої роботи Комітету. Серед ключових тем — мобілізація та бронювання співробітників, де комітет може як сам адресувати проблеми, так і координуватися з іншими комітетами АУКР. Також вона підкреслила, що трудові питання, включно з Outstaff та Outsource, стосуються всіх компаній і потребують системного підходу.

Президент АУКР Рустам Колесник додав, що кожен комітет має сформувати перелік проблемних питань, пов’язаних із роботою конкретних державних органів та посадових осіб. Це дозволить визначити, з ким Асоціації треба проводити зустрічі, хто може впливати на процеси та координувати взаємодію між комітетами для ефективного вирішення галузевих проблем.

Таким чином, перше засідання Retail & FMCG стало точкою відліку для нового формату взаємодії українських корпоративних радників: від тепер кожна проблема ринку має свого слухача, а кожне рішення — команду, готову довести його до практичної реалізації.

The post Перше засідання Retail & FMCG Board АУКР: визначено основні напрямки діяльності appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

До складу Banking Board АУКР увійшли:

• Денис Крицький — Голова Комітету, начальник управління правового забезпечення діяльності банку Юридичного департаменту АТ «Укрексімбанк»
• Артем Саковец — Керівник з правового забезпечення роботи з НПА АТ «Приватбанк»
• Павло Пономаренко — Начальник управління стягнення заборгованості департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення АТ «Ощадбанк»
• Василь Гей — Начальник управління претензійно-позовної роботи, в.о. начальника Управління по роботі з проблемними активами  АТ «Банк Кредит Дніпро»
• Ольга Стахович — Заступник генерального директора з правових питань, ТОВ «ОТП Лізинг»
• Андрій Джура – Експерт банківської сфери

Робота Banking Board матиме максимально практичний і прикладний характер для членів Асоціації. Вона буде спрямована на обмін досвідом між учасниками, напрацювання взаємовигідних спільних та ефективних рішень для типових правових викликів банківського бізнесу та демонстрацію реального впливу нашої спільноти на діяльність державних регуляторів фінансового ринку України.

Вже найближчим часом Комітет розпочне роботу над такими стратегічними напрямами:

• взаємодія з регуляторами та профільними органами (НБУ, Мінфін, ФГВФО) — регулярні зустрічі для обговорення актуальних питань банківського регулювання, комплаєнсу та судової практики;
• розробка та узгодження законодавчих ініціатив у сфері банківського, фінансового права та комплаєнсу, передача напрацювань до GR-комітету для подальшого просування;
• обмін практиками корпоративного управління, фінансового моніторингу, санкційного комплаєнсу та захисту прав кредиторів;
• аналіз законодавчих нововведень та судової практики — спільна оцінка впливу змін на роботу банків і клієнтів, підготовка аналітичних матеріалів для членів Комітету;
• створення практичних інструментів для банківських юристів — шаблони документів, методичні матеріали, довідники з питань регуляторних процедур;
• організація Training Board для юристів фінансового сектору — навчальні програми з актуальних тем банківського та фінансового права, ризик-менеджемент, робота з проблемними активами, банкрутство тощо;
• розвиток міжнародного співробітництва — обмін досвідом з юристами іноземних банківських асоціацій та участь у міжнародних програмах з розвитку фінансового права в Україні.

Як відомо, банківська система — це кровоносна система економіки, через яку циркулює фінансовий потік країни. Саме банки забезпечують рух капіталу — як кров переносить кисень і поживні речовини до органів, так і фінансові установи підтримують життєздатність бізнесу, інвестицій та споживання. Тому створення Банківського комітету в межах АУКР є важливим кроком до консолідації юридичної експертизи банківського сектору. Його мета — забезпечити сталість «правового кровообігу» фінансової системи, сприяти формуванню єдиних підходів до правозастосування та посиленню професійного діалогу між юристами фінансових установ і державними регуляторами.

Асоціація українських корпоративних радників запрошує керівників юридичних департаментів, корпоративних юристів та інших фахівців долучатися до роботи профільних комітетів відповідно до своїх професійних інтересів і стратегічних завдань бізнесу.

Детальніше про діяльність Асоціації — на сайті: https://ucca.net.ua.

The post Banking Board АУКР розпочинає роботу appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Форум традиційно об’єднав представників законодавчої та виконавчої влади, девелоперів, банкірів, архітекторів, юристів і консультантів, які обговорили ключові тенденції ринку нерухомості, питання відбудови України, земельних відносин, дозвільних процедур і судової практики у сфері девелопменту.

Перша сесія форуму була присвячена питанням девелопменту нерухомості та головним викликам будівельної галузі України. Модератором дискусії виступив Ернест Грамацький, президент АФ «Грамацький і Партнери». За його словами, саме девелопмент сьогодні об’єднує інтереси держави й бізнесу, архітекторів і юристів, територіальних громад та інвесторів, виступаючи індикатором економіки, правової системи й суспільної зрілості.

Другу сесію форуму було присвячено містобудуванню та землекористуванню — експерти обговорили проблеми нормативного регулювання, цифровізації дозвільних процедур і виклики, з якими стикаються забудовники на етапі реалізації інвестиційних проєктів.
Третя сесія зосередилася на питаннях правового забезпечення операцій з нерухомістю, судової практики та законодавчих змін, що впливають на діяльність девелоперів, інвесторів та юридичних департаментів компаній.

Форум продемонстрував високий інтерес бізнесу та правничої спільноти до теми відбудови країни, а також став майданчиком для вироблення спільних рішень між юристами, девелоперами й представниками влади.

Детальніше з матеріалами Форуму можна ознайомитись за посиланнями:

1. Відеозапис форуму на YouTube — https://www.youtube.com/watch?v=2pSUqub7p24
2. Програма заходу з презентаціями спікерів — https://pravo.ua/event/estate2025/
3. Репортажі всіх сесій на сайті «Юридичної практики»:
   • Сесія 1 — Девелопмент нерухомості та головні виклики будівельної галузі України
   • Сесія 2 — Проблеми містобудування та землекористування
   • Сесія 3 — Правове забезпечення операцій з нерухомістю, судова практика та законодавчі зміни

Фото із заходу традиційно доступні у фотоальбомах на Facebook-сторінці «Юридичної практики».

До зустрічі на наступних професійних подіях «Юридичної практики» та АУКР!

The post Юридична практика та АУКР провели VIII Business & Legal Real Estate Forum appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Партнерами АУКР – 2025 стали юридичні фірми Ader Haber, «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», Everlegal.

Партнером Комітету АУКР із захисту бізнесу та WCC — AVERLEX.

Партнером Комітету АУКР з питань судових спорів, ADR та банкрутства — EQUITY.

Партнери АУКР будуть широко залучені до участь в роботі профільних комітетів Асоціації, реалізації спільних проєктів, освітніх ініціатив, публічних заходів, включно з розробкою нових законодавчих ініціатив.

Детальніше про діяльність Асоціації — на сайті: https://ucca.net.ua.

The post До партнерської програми АУКР доєдналися провідні юридичні фірми appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

До складу п’яти перших комітетів увійшли керівники юридичних департаментів біля 50 топ-корпорацій із різних секторів економіки — енергетики, банківського бізнесу, аграрної галузі, ритейлу, FMCG та фахівці із взаємодії з органами державної влади.

Першими свою роботу розпочинають такі комітети:

• Retail & FMCG Board

• Banking Board

• Energy Board / Комітет з питань енергетики

• Agri Board

• GR Board / Комітет з питань взаємодії з органами влади

Сьогодні ми раді представити склад першого комітету — Retail & FMCG Board, до якого увійшли керівники юридичних департаментів провідних компаній сектору:

Комітети створені для розвитку професійної спільноти корпоративних юристів, обміну досвідом, формування галузевих стандартів і спільного представлення інтересів бізнесу.
Програма роботи кожного комітету передбачає реалізацію низки стратегічних завдань, серед яких, зокрема:

• Зустрічі з регуляторами — організація регулярних зустрічей із представниками органів влади для обговорення актуальних питань галузі та спільного пошуку рішень.
• Розробка законодавчих ініціатив — формування пропозицій і передачу їх до GR-комітету для подальшого просування.
• Training board для держслужбовців — створення освітніх програм для підвищення кваліфікації державних службовців, юрисконсультів та студентів.
• Координація роботи з іншими комітетами Асоціації — спільне планування та реалізація проєктів з іншими структурними підрозділами (HR, GR, молодіжне крило Асоціації, Training board та інш).
• Обговорення співпраці із зовнішніми юридичними радниками — вироблення спільних підходів до етичної та професійної взаємодії, обговорення білінгової політики, формування внутрішнього ранжування юридичних фірм, а також обміну зворотним зв’язком корпоративних юристів щодо ефективності зовнішніх радників.
• та багато іншого.

Комітети формуватимуть мережу експертів відповідних галузей, які працюють у різних регіонах України, створюючи потужне професійне ком’юніті корпоративних радників.

Асоціація українських корпоративних радників запрошує керівників юридичних департаментів, корпоративних юристів та інших фахівців долучатися до роботи профільних комітетів відповідно до Ваших професійних інтересів і стратегічних завдань Вашого бізнесу.

Детальніше про діяльність Асоціації — на сайті: https://ucca.net.ua.

The post Асоціація українських корпоративних радників запускає роботу перших профільних комітетів appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Нагадаємо, що видавництво «Юридична практика» та Асоціація українських корпоративних радників нещодавно оголосили про початок стратегічного партнерства. Першим кроком співпраці стала спільна організація професійних заходів для юридичної спільноти.
АУКР надаватиме експертну та організаційну підтримку масштабним форумам, конференціям і круглим столам, які проводяться під егідою «ЮП» і охоплюють ключові напрями юридичної практики.

Сесії Конференції були присвячені актуальним міжнародно-правовим механізмам відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок російської агресії.
У центрі дискусій — питання юрисдикційного імунітету держави-агресора та шляхів його подолання, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії, а також участі України у міжнародному механізмі відшкодування.

Експерти обговорили перспективи реального відшкодування шкоди для громадян і бізнесу, можливості примусового виконання рішень Компенсаційної комісії, а також політичні рішення G7 щодо використання доходів від заморожених активів рф.
Окрему увагу було приділено ролі міжнародного Реєстру збитків (RD4U), верифікації права та оцінці руйнувань, а також питанням страхування воєнних ризиків — як державним ініціативам, так і приватним програмам.

Детальніше з матеріалами Конференції можна ознайомитися за наступними посиланнями:

1. Відеозапис прямої трансляції конференції за посиланням на Youtube: https://youtube.com/live/NW6ilpZ3AyY?feature=share;

2. Презентації спікерів — в програмі Конференції біля кожного доповідача;

3. Репортажі всії Сесій:

Сесія 1 — Міжнародно-правові механізми компенсації збитків — у фокусі IV Конференції «Відшкодування шкоди, заподіяної агресією: право & війна» — 2025

Відкрите інтерв’ю: Права людини під час війни — випробування для українського правосуддя — відкрите інтерв’ю в рамках IV Конференції з відшкодування шкоди

Сесія 2 — Яка роль судових та арбітражних рішень у відшкодуванні шкоди, експерти обговорили на конференції «Відшкодування шкоди, заподіяної агресією: право & війна»

Спеціальна доповідь — Партнери ЮК «АРМАДА» проаналізували відповідальність держави, її посадових осіб та «агентів» за міжнародні злочини

Сесія 3 — Конференція «Відшкодування шкоди, заподіяної агресією: право & війна» завершилась обговоренням проблем кримінальної юстиції з огляду на воєнні злочини

Фото із заходу ви можете переглянути у фотоальбомах на Facebook-сторінці «Юридичної практики».

До зустрічі на наступних професійних заходах Юридичної практики та АУКР! 

The post Юридична практика та АУКР провели Конференцію щодо відшкодування шкоди, завданої агресією рф appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Віталія Бєлікова — віце-президентом з питань публічно-приватного партнерства;

Аліну Гезу — віце-президентом з питань корпоративного бізнесу;

Олега Лазовського — віце-президентом з питань фінансового сектору.

Віце-Президенти АУКР здійснюють координацію діяльності у визначених напрямках, а також представляють Асоціацію в межах наданих повноважень.

«Переконаний, що досвід та енергія віце-президентів сприятимуть якнайкращій реалізації цілей АУКР в пріоритетних для бізнесу напрямках», — наголосив Президент Асоціації українських корпоративних радників Рустам Колесник.

Асоціація українських корпоративних радників— нова професійна громадська організація, створена корпоративними юристами (юрисконсультами) задля належного захисту їхніх прав і законних інтересів, участі в удосконаленні нормативно-правового середовища, формування ефективних механізмів вирішення спорів, обміну знаннями та досвідом. Членами Асоціації також можуть бути інші фахівці, діяльність яких пов’язана зі сферами, що відповідають напрямам діяльності Асоціації (зокрема GR, HR, комплаєнсом, оподаткуванням, освітою, наукою та іншими суміжними сферами), та представники консалтингового юридичного бізнесу.

Форма заявки на вступ до АУКР: https://ucca.net.ua/registration

The post Обрані віце-президенти Асоціації українських корпоративних радників appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Партнерство має на меті посилити практичну цінність заходів, зробивши їх ще більш актуальними та орієнтованими на реальні виклики, з якими щодня стикаються адвокати, юрисконсульти, судді, представники органів державної влади.

Завдяки спільним зусиллям команди «Юридичної практики», яка має багаторічний досвід проведення масштабних професійних подій, та експертизі АУКР, що об’єднує корпоративних радників провідних українських і міжнародних компаній, форуми отримають новий рівень глибини та прикладного змісту.

Співпраця між «Юридичною практикою» та АУКР сприятиме зміцненню зв’язків між юристами, владою і бізнесом та розвитку професійної платформи для діалогу і пошуку спільних рішень.

Дізнатись більше про найближчі Форуми ЮП можна за посиланням: https://pravo.ua/event

The post «Юридична практика» та АУКР оголосили про стратегічне партнерство, першим кроком якого стане долучення Асоціації до форумів ЮП в якості співорганізатора appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Захід організовано АРМА, «Юридичною практикою» та Асоціацією українських корпоративних радників (АУКР).

Основні теми обговорення:

• які внутрішні реформи реалізуються для підвищення ефективності АРМА
• які заходи необхідні для покращення взаємодії і координації АРМА із судовою системою, правоохоронними органами та суб’єктами санкційної інфраструктури
• як відбувається перехід до прозорих процедур та якими є пріоритети перехідного періоду
• які кроки необхідні для покращення рівня довіри до АРМА з боку бізнесу, державних органів та міжнародних партнерів.

Участь в роботі круглого столу взяли представники виконавчої та судової гілок влади, експертного середовища — всі дотичні до сфери управління арештованими активами.

Відеозапис круглого столу доступний за посиланням.

The post Комплексні рішення: як змінюється сфера управління активами обговорили в АРМА appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Організаторами заходу стали газета «Юридична практика», АРМА та Асоціація українських корпоративних радників (АУКР).

У роботі круглого столу взяли участь представники АРМА, Офісу Президента України, судді Верховного Суду, представники НАБУ, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та БЕБ, Міністерства юстиції України й Міністерства економіки України, Фонду державного майна України та АТ «Прозорро.Продажі», представники Transparency International Ukraine та аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей».

Модерував круглий стіл шеф-редактор «Юридичної практики» Рустам Колесник.

Про роботу АРМА в перехідний період, передбачений Законом № 4503-IX, розповіла т.в.о. голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослава Максименко. Зокрема, пані Максименко зауважила, що на сьогодні в управлінні АРМА перебуває активів на загальну суму близько 200 млрд грн. Серед них плавзасоби, нерухомість, у тому числі земельні ділянки, цінні речі.

Також, за словами Ярослави Максименко, Реєстр арештованих активів обліковує 70 тисяч записів. Інвентаризація активів досі не проводилася.

«Одним з основних наших завдань є проведення інвентаризації того, що є в АРМА. Треба провести оцінку, обрахувати, скільки коштів і яку користь ці активи можуть принести нашій державі. Ми зможемо досягти того, щоб ці активи працювали на економіку та обороноздатність України», — зазначила Ярослава Максименко.

Також пані Максименко розповіла, що за останні два місяці АРМА збільшила кількість конкурсів на управління активами на 52%. Управителям було передано активів на суму 1 млрд грн.

Окрім того, за словами пані Максименко, АРМА в найближчій перспективі необхідно провести аудит персоналу та функцій для можливості реалізувати положення Закону № 4503-IX. Паралельно треба здійснити цифровізацію процесів.

«Реєстр арештованих активів повинен бути зручним, інформативно наповненим, з ідентифікацією вилученого об’єкта, щоб управителі розуміли, що ж вони беруть в управління», — наголосила Ярослава Максименко.

Також пані Максименко розповіла про резонансні кейси, зокрема щодо яхти Медведчука, справи «Моршинської» тощо.

Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос високо оцінив допомогу, яку надають фахівці АРМА в процесі розшуку активів, і висловив зацікавленість у подальшому розвиткові такої міжвідомчої співпраці. Також він прокоментував плани щодо посилення окремих напрямів. Передовсім — автоматизація обліку запитів та їх відпрацювань, вибудовування системи швидкого обміну інформацією, а також покращення відстеження активів, які арештовані та перебувають в управлінні.

«Ми хочемо відстежувати, який економічний ефект, що відбувається з кожним активом, скільки коштів від нього надходить у бюджет», — зазначив очільник НАБУ.

На необхідності більш активного залучення АРМА для оцінки активу, на який пропонується накласти арешт, у своєму виступі наголосив генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик.

«АРМА має бути залучене не тільки на етапі передання йому арештованого майна. АРМА має бути залучене і до інших процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для надання експертної оцінки щодо того, чи можливо ефективно управляти цим майном, чи неможливо», — зауважив пан Дубовик. Це унеможливить ситуації коли майно арештовується і передається в управління АРМА, а фактично його немає.

Про вплив нового законодавства на розвиток судової практики в аспекті управління арештованими активами та судового контролю розповів суддя Касаційного кримінального суду Вячеслав Наставний.

На переконання пана Наставного, для досягнення ефективності в управлінні арештованими активами АРМА має бути учасником судового процесу, але для цього необхідні зміни до процесуального законодавства.

Зі свого боку, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Микола Корнелюк відзначив продуктивну співпрацю з АРМА. За його словами, активи за кордоном НАЗК розшукує за допомогою спеціалістів АРМА. Наразі до АРМА було надіслано близько 100 таких запитів, з яких частина вже опрацьована. «Важливо, що за півтора року не було жодного витоку з боку АРМА, що ми цінуємо», — наголосив пан Корнелюк.

Також в обговоренні актуальної тематики круглого столу взяли участь, директор департаменту санкційної політики та представництва в судах Міністерства юстиції України Олена Вакуленко, керівник відділу детективів Бюро економічної безпеки Тетяна Коновалова, голова наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі», експерт із питань стратегії ГО EU–LEAP Ілля Михайлов, GR-директорка та операційний директор АТ «Прозорро.Продажі» Оксана Рак і Сергій Бут, заступниця директора ДП «Прозорро» Наталія Шимко, заступник начальника департаменту 09 Офісу Генерального прокурора Олег Пелепюк, представник департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки України Олександр Тищенко, директор департаменту супроводження санкційного майна та майна на тимчасово окупованих територіях Фонду державного майна України Зоряна Греськів, голова аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» Тетяна Хутор та перший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.

The post В АРМА обговорили ключові зміни в роботі з арештованими активами appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Про пріоритети АУКР та її значення для професійної спільноти «Юридичній практиці» розповіли члени Правління Асоціації українських корпоративних радників.

Рустам Колесник,

Президент АУКР,
Генеральний директор та головний юрисконсульт видавництва «Юридична практика»

Створення Асоціації українських корпоративних радників (АУКР) є важливим кроком для всього бізнес-середовища. Унікальність нашої організації полягає в тому, що, хоч і створена юристами, вона відкрита для всіх бізнес-радників: фінансистів, фахівців із податків, комплаєнсу, кадрових питань та інших напрямів, які безпосередньо формують «нервову систему» компаній.

Для членів АУКР така модель означає доступ до мультидисциплінарної спільноти, де можна обмінюватися практичними рішеннями, навчатися й розвиватися разом із колегами з різних спеціалізацій. Це середовище, яке не лише підвищує професійний рівень, а й відкриває нові можливості для кар’єри та впливу на ринок. Участь у робочих групах, освітніх програмах і підготовці аналітики матиме відчутний практичний ефект.

Я переконаний, що в АУКР ми формуємо сильний центр впливу, який працюватиме в інтересах і юристів, і бізнесу, і держави. Саме завдяки такій синергії ми зможемо підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу та побудувати більш збалансований діалог із державою. Це партнерство нового рівня: прозоре, професійне та орієнтоване на результат.

Віталій Бєліков,

Член правління АУКР,
Директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»

Принцип діалектики (від простого — до складного та від відомого — до невідомого) став тією сходинкою в розвитку та еволюції суспільно-економічних відносин, що потребують, а точніше, вимагають утворення Асоціації, яка має на меті об’єднати й сконцентрувати досвід, знання, ідеї та прагнення якісно й ефективно розбудовувати економіку держави через сегменти бізнесу, поєднуючи інтереси держави та бізнесу.

Асоціація — це не приватний проєкт на користь конкретного бенефіціара, а загальнонаціональна платформа для бізнесу, фахівців, що рухають бізнес, і державних установ, які або як регулятори, або як органи управління підприємств щодня ухвалюють управлінські рішення.

Державний сектор економіки потребує діалогу як з органами влади, так і з бізнес-середовищем, оскільки в сучасних умовах для підприємств державного сектору поєднання державної політики, спрямованої на соціальні проблеми, та конкуренції з приватним бізнесом є викликом із багатьма невідомими складниками.

Держсектор не завжди може дозволити собі, зважаючи на економічні обмеження, залучати високопрофесійних і досвідчених фахівців. Бізнес з огляду на різні обмеження, зокрема антикорупційні, не завжди може вести професійний діалог із регуляторами та органами влади. Асоціація допоможе подолати ці бар’єри та забезпечить майданчик для діалогу, обговорення проблемних питань і втілення раціональних ідей. АУКР дасть можливість ділитися професійним досвідом передових компаній з представниками держсектору шляхом впровадження професійних освітніх програм для навчання державних службовців і менеджменту державних підприємств.

Упевнений, що Асоціація дасть новий поштовх для швидких та якісних рішень і буде лідером державного приватного партнерства.

Аліна Геза,

Член правління АУКР,
Директор дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК Енерго»

Асоціація українських корпоративних радників — важливий та своєчасний майданчик для формування нової культури взаємодії бізнесу та держави. Довгий час внутрішні юридичні радники залишалися поза публічним простором, виконуючи значний обсяг роботи в компаніях, але не маючи можливості формувати порядок денний у правовому полі. АУКР змінює цей підхід: ми об’єднуємо корпоративних юристів і надаємо їм платформу для спільного голосу, здатного впливати на ухвалення рішень.

Ми розуміємо, що лише через системну участь у законотворчому процесі можливо змінити правила гри. Тому для нас принципово — бути не сторонніми спостерігачами, а активними учасниками розробки та просування законодавчих ініціатив, необхідних для розвитку бізнесу. АУКР вже працює над створенням майданчика для діалогу з урядом, парламентом та профільними регуляторами. Це означає, що голос корпоративних юристів буде почутий у найважливіших дискусіях про майбутнє правового середовища.

Участь у засіданнях профільних комітетів, можливість звертатися до депутатів, адміністративних органів, виступати з позицією бізнесу — все це має стати регулярною діяльністю АУКР. Ми прагнемо, щоб регуляторне середовище будувалося не «зверху», а з урахуванням практичних потреб бізнесу — і щоб представники бізнесу мали інструменти впливу й захисту.

Олексій Кот,

Член правління АУКР,
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз
Національної академії наук України

Сама по собі ідея долучитися до засновників Асоціації українських корпоративних радників імпонувала мені з декількох причин: передусім, це об’єднання юристів корпоративного сектору, які представляють реальний бізнес, добре знають його потреби, можна сказати «відчувають на собі» усі проблемні моменти, що потребують оперативного реагування та стратегічних рішень. Брак якісних кадрів, вочевидь, через недостатньо глибокий рівень співпраці з університетами та іншими юридичними ЗВО й неналагоджену систему менторства і передачі досвіду учорашнім талановитим випускникам юридичних факультетів та інститутів, відсутність належного рівня діалогу юридичної бізнес-спільноти з представниками правничого істеблішменту, використання далеко не у повному обсязі можливостей альтернативного вирішення спорів тощо. Враховуючи попередні консультації та підтримку колег — як особисту, так і на рівні корпорацій — у нас, як мінімум на рівні Правління Асоціації, є обґрунтовані сподівання на можливість позитивних зрушень у цих сферах саме завдяки ефективній взаємодії й співпраці в межах Асоціації українських корпоративних радників.

Ольга Лук’янова,

Член правління АУКР,
Керівник юридичного відділу, Офіцер з дотримання корпоративних стандартів та політик «Хенкель» в Україні

Необхідність створення професійної спільноти inhouse юристів назріла вже досить давно. Війна зробила нас більш згуртованими, допомогла об’єднатися, реалізовувати певні спільні проєкти. Асоціація — очевидний наступний крок.

Наразі нові цікаві опції відкриваються із набранням чинності законом про лобіювання — юрисконсульти як ніхто знають правові виклики своїх компаній та цілих галузей економіки і наша експертиза може бути корисною для вдосконалення законодавчого та регуляторного поля. Іншими важливими напрямками вважаю legal tech та комплаєнс — розвиток штучного інтелекту та спеціальних програм відкриває набагато ширші можливості превентивного захисту інтересів бізнесу. Адже коли ти надаєш допомогу заздалегідь, впроваджуєш різні корпоративні політики та рекомендації — це призводить до зменшення кількості спірних ситуацій та судів, зменшення втрат бізнесу.

Перебуваючи в Європі я маю нагоду відвідувати більше цікавих конференцій, зустрічати європейських та з усіх куточків світу колег та партнерів, бачити, як це працює у них — для України це новий досвід, але до нас це теж обов’язково дійде, адже ми рухаємось у Європу. Така платформа як АУКР цьому всіляко сприятиме — ми маємо знання і досвід, якими готові ділитися.

Павло наконечний,

Член правління АУКР,
Начальник управління правового забезпечення ТОВ «СОКАР Енерджі Україна»

Створення Асоціації українських корпоративних радників є важливим етапом у розвитку сучасної юридичної та бізнес-екосистеми України. Це об’єднання дозволяє консолідувати досвід провідних фахівців і формувати єдині підходи до вирішення складних питань корпоративного управління, комплаєнсу, взаємодії з регуляторами та розвитку бізнесу.

Особлива цінність АУКР полягає у створенні профільних Комітетів, які діятимуть як за галузевим принципом, так і за напрямами юридичної практики. Це означає, що експертиза, яку надаватиме Асоціація, буде максимально прикладною та орієнтованою на практичні потреби бізнесу. Кожен учасник отримає доступ до глибоких аналітичних напрацювань, актуальних рішень і можливість брати участь у формуванні найкращих практик у своїй сфері.

АУКР має потенціал стати центром експертизи та платформою для діалогу, де збиратимуться не лише юристи, а й бізнес-лідери, щоб разом формувати правила гри для сталого розвитку економіки України.

Олександр Онуфрієнко,

Член правління АУКР,
Адвокат, к.ю.н.

Створення АУКР – це не просто створення ще однієї чергової ГО. Нарешті створена організація, що об’єднуватиме достатньо велику кількість професіоналів високого рівня, які через об’єктивні та суб’єктивні причини до сих пір не були згуртовані – корпоративних юристів, «інхаусів», як іноді їх називають. Особливість статусу в юридичній спільноті та  в суспільстві безумовно потребує наявність такої Асоціації. Розуміючи специфіку їх буття та праці, Асоціація зможе, з однієї сторони, слугувати майданчиком для обміну думками, досвідом та загальними проблемами, з іншої сторони – представляти інтереси юрконсультантів перед юридичною, політичною спільнотами. Подібні об’єднання існують в багатьох, якщо не у всіх, країнах з ринковою економікою, і наша АУКР зможе стати частиною таких спільнот. Ну, і звичайно, тепер легше буде донести думку юрисконсультів до регуляторних та міжнародних організацій.

Олександр Рудяк,

Член правління АУКР,
Директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця»

У часи триваючої регуляторної та законодавчої невизначеності, що зумовлює додаткові ризики для бізнесу, створення АУКР є своєчасною та стратегічно важливою ініціативою. Її поява формує нову платформу для професійного діалогу, обміну досвідом та спільного напрацювання ефективних рішень у відповідь на сучасні виклики.

Особливу цінність для кожного члена Асоціації становитиме практична підтримка у щоденній роботі, зокрема:

• доступ до об’єднаної бази знань та аналітичних матеріалів;
• можливість отримати консультацію та обмінятися досвідом із колегами;
• участь у навчальних програмах і практичних воркшопах;
• представництво інтересів у процесі законотворчої діяльності;
• нові можливості для кар’єрного зростання;
• використання інструментів альтернативного вирішення спорів.

Переконаний, що створення АУКР стане важливим кроком для зміцнення юридичної спільноти, сприятиме підвищенню якості правових практик у корпоративному секторі та матиме позитивний вплив на розвиток правової сфери в цілому.

Дмитро Таранчук,

Член правління АУКР,
Директор із правового забезпечення «Фармак»

Асоціація українських корпоративних радників створена з метою об’єднання корпоративних юристів та юрисконсультів для обміну знаннями та досвідом, належного захисту прав та законних інтересів членів Асоціації, а також для проведення освітніх заходів юридичного спрямування.

Для мене ключовим пріоритетом в діяльності Асоціації є здійснення обміну досвідом із колегами-юристами з державного сектору економіки України та з органів державної влади, проведення освітніх заходів та юридичних тренінгів для юристів та зацікавлених осіб, які працюють в державних підприємствах та установах, органів державної влади та місцевого самоврядування, організація курсів корпоративного навчання для корпоративних юристів та юрисконсультів, а також підвищення власної кваліфікації завдяки участі у заходах АУКР.

Артем Філіп’єв,

Член правління АУКР,
Директор із правового забезпечення Kernel

Створення Асоціації українських корпоративних радників є важливим кроком у формуванні професійного середовища для правників, які працюють з бізнесом. АУКР покликана підвищувати якість правових рішень та формувати стандарти доброчесності й відповідальності у сфері корпоративних відносин.

Водночас оскільки очевидним є запит бізнесу на розширення інструментів позасудового врегулювання спорів, що доповнюватимуть уже наявні механізми, сподіваюсь, що Асоціація буде плідно працювати й у цьому напрямку. Для мене пріоритетом є розвиток інституту радника як гаранта правової визначеності та довіри у діловому середовищі.

The post Члени Правління АУКР розповіли про пріоритети Асоціації appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Минулого тижня створена нова професійна громадська організація — Асоціація українських корпоративних радників (АУКР) — ucca.net.ua.

Членами Асоціації також можуть бути інші фахівці, діяльність яких пов’язана із сферами, що відповідають напрямам діяльності Асоціації (зокрема у сфері GR, HR, комплаєнсу, оподаткування, освіти, науки та інших суміжних сферах), та представники консалтиногового юридичного бізнесу.

Очолює АУКР Рустам Колесник, генеральний директор та головний юрисконсульт видавництва «Юридична практика».

До складу Правління АУКР увійшли відомі юристи з багаторічним досвідом захисту інтересів бізнесу:

• Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»
• Аліна Геза, директор дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК Енерго»
• Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній Merx
• Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України
• Олег Лазовський, директор з юридичної роботи з НПА ПриватБанку
• Ольга Лук’янова, керівник юридичного відділу, Офіцер з дотримання корпоративних стандартів та політик «Хенкель» в Україні
• Павло Наконечний, начальник управління правового забезпечення ТОВ «СОКАР Енерджі Україна»
• Олександр Онуфрієнко, адвокат, к.ю.н.
• Олександр Рудяк, директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця»
• Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення «Фармак»
• Артем Філіп’єв, директор з правового забезпечення Kernel

Серед основних пріоритетів АУКР:

• Реальний вплив на формування законодавчих ініціатив та участь у прямому діалозі з владою та регуляторами кожної галузі
• Тренінги для представників держорганів та корпоративні програми навчання
• Впорядкування кадрових переходів, створення бази вакансій та стажувань
• Налагодження співпраці з ВНЗ та підтримка студентів
• Незалежний арбітраж для вирішення комерційних спорів
• Створення ефективної платформи для співпраці між корпоративними (inhouse) юристами та юридичними фірмами
• Нетворкінг та доступ до професійної спільноти юристів, бізнесу, регуляторів та міжнародних партнерів

Таким чином АУКР створює простір для діалогу між корпоративним сектором і державою, відкриває нові можливості для навчання та міжнародної співпраці, сприятиме просуванню реформ та розвиткові професійних стандартів.

Форма заявки на вступ до АУКР доступна за посиланням: https://ucca.net.ua/registration/

The post Створено Асоціацію українських корпоративних радників appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Форма заявки на вступ до АУКР доступна за посиланням.

АУКР передусім є комунікаційною платформою для її учасників. Її основними цілями є: захист учасників, адвокатування інтересів перед власниками компаній та держорганами, вплив на вдосконалення регуляторного поля, створення ефективного майданчика вирішення спорів (третейського (арбітражного) суду), обмін досвідом, впорядкування кадрових переходів, підвищення професійного рівня юридичних департаментів тощо.

The post Заповнюйте заявку та долучайтеся до лав UCCA! appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Відповідний Указ «Про День юриста» від 16 вересня 1997 року № 1022/97 підписав другий Президент України Леонід Кучма.

Як вважають історики, у жовтні 1016 року київський князь Ярослав Мудрий видав «Руську правду» – перше зведення законів середньовічної Русі. Число 8 було визначено як додавання цифр того року 1+0+1+6.

Символом правосуддя є давньогрецька богиня Феміда. З мечем в одній руці, терезами в іншій та пов’язкою на очах вона уособлює силу справедливості та неупередженості.

Сьогодні професія юриста залишається однією з найпрестижніших та найзатребуваніших як в Україні, так і у світі.

The post 8 жовтня правники святкують День юриста! appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Учасники Асоціації отримують не лише майданчик для обміну досвідом, але й потужний інструмент впливу на регуляторне середовище. Спільні адвокаційні кампанії, участь у парламентських слуханнях та робочих групах, співпраця з українськими та міжнародними лобістами забезпечують членам можливість відстоювати інтереси бізнесу ефективніше та з меншими витратами.

Водночас Асоціація дбає про розвиток професійної спільноти: організовує освітні заходи, рейтинги та дослідження, підтримує студентське середовище і створює умови для формування майбутніх лідерів юридичного ринку. Це поєднання захисту інтересів, навчання та професійного визнання робить членство в Асоціації не лише престижним, але й по-справжньому корисним для кожного юриста.

The post Асоціація українських корпоративних радників: принципи, що створюють цінність appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Важливим інструментом є залучення європейських та міжнародних грантів, що забезпечує фінансову підтримку освітніх програм, адвокаційних кампаній та дослідницьких проєктів Асоціації. Такий підхід гарантує незалежність організації та створює додаткові ресурси для захисту інтересів бізнесу й підвищення ролі корпоративних юристів у суспільстві.

Крім того, Асоціація активно просуває міжнародну адвокацію. У випадках резонансних порушень прав бізнесу чи тиску на юристів вона залучає до діалогу посольства, міжнародні інституції та впливові правничі об’єднання. Це дозволяє робити голос українських юристів чутним на світовій арені та формувати додаткові механізми захисту.

The post Міжнародна співпраця: як Асоціація відкриває глобальні можливості для юристів appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.

Серед ключових напрямів роботи секції — укладення меморандумів з університетами, проведення ярмарків вакансій, організація гостьових лекцій та спеціальних курсів від практикуючих юристів. Важливим елементом є також програми стажувань у провідних юридичних департаментах компаній.

The post Студентське крило Асоціації: інвестиція в майбутнє appeared first on Ukrainian Corporate Counsels Association.