У столичному Прем’єр Палаці відбулася Перша щорічна конференція Асоціації українських корпоративних радників (АУКР), яка вперше зібрала Ради всіх створених Комітетів Асоціації разом із Правлінням. Подібний захід планується зробити традиційним майданчиком для членів Асоціації, який дозволятиме юрисконсультам та корпоративним радникам регулярно аналізувати спільні виклики для бізнесу, а також формувати стратегічні орієнтири для подальшого розвитку АУКР.
Головними темами першої конференції стали: підсумки роботи Асоціації та плани на 2026 рік, взаємодія з органами влади з акцентом на оподаткуванні, впровадження LegalTech-рішень та цифрової інфраструктури бізнесу, створення Training Centre для підвищення кваліфікації фахівців державного та корпоративного секторів, а також соціальні гарантії та GR-потенціал АУКР.
Відкриваючи Першу щорічну конференцію АУКР, Рустам Колесник, президент АУКР, генеральний директор видавництва «Юридична практика», розповів про перші підсумки роботи АУКР і плани на 2026 рік. Він підкреслив значущість події як майданчика для відкритого обговорення спільних викликів та обміну досвідом між комітетами Асоціації та Правлінням.
Президент АУКР окреслив підсумки перших п’яти місяців роботи, наголосивши на високій активності комітетів, які не лише сформувалися, а й встигли за короткий час провести по кілька засідань, обговорюючи важливі питання для бізнесу та корпоративних радників у різних галузях економіки.
Особливу увагу він приділив студентському конкурсу, який уже встиг заручитися підтримкою 25 великих бізнес-корпорацій. Конкурс стартує у вересні 2026 року й стане платформою для навчання та практичного знайомства майбутніх юристів із різними проявами професії правника й галузями бізнесу, а також сприятиме формуванню майбутніх професійних кадрів для корпоративного та державного секторів.
Президент АУКР також представив плани щодо формування різноманітних форматів взаємодії з представниками влади та бізнесу — від онлайн-зустрічей до офлайн-подій у межах комітетів, що дозволить ефективно вирішувати конкретні питання та виробляти практичні рішення для корпоративних юристів.
На завершення пан Колесник повідомив про ініціативу створення тренінгового та медіаційного центрів, можливий вступ АУКР до European Company Lawyers Association, а також перспективи розвитку аналітичного центру. Це, за його словами, дозволить АУКР посилити GR-потенціал і, за потреби, виконувати роль суб’єкта лобістської діяльності.
Ігор Лісецький, бізнес-партнер з юридичних питань МХП розповів про діяльність Комітету LegalTech та IT Board АУКР, окресливши пріоритети на 2026 рік у сфері впровадження LegalTech-рішень та цифрової інфраструктури бізнесу. Він підкреслив, що Комітет створено як «пісочницю» для практичних напрацювань, де учасники можуть тестувати нові підходи у сфері юриспруденції та цифрових технологій, обговорювати зміни в законодавстві та готуватися до викликів, пов’язаних із ЄС та GDP
Особливу увагу пан Лісецький приділив інтеграції штучного інтелекту у юридичні процеси компанії МХП. У пілотному проєкті було створено «віртуального працівника» для автоматизації рутинних завдань трудового законодавства, що дозволяє оптимізувати роботу юридичного департаменту та підвищувати ефективність корпоративного управління. Він зазначив, що застосування AI в юридичній сфері — це не лише питання регулювання, а й можливість трансформувати бізнес-процеси та підвищувати кваліфікацію фахівців.
Заступник голови Комітету LegalTech & IT також анонсував онлайн-конференцію комітету LegalTech, яка дозволить об’єднати максимально широке коло учасників, залучити крос-комітетні дискусії та обговорити актуальні теми штучного інтелекту, регулювання цифрових процесів і їх вплив на бізнес. За його словами, Україна досягла значних успіхів у цифровізації та розвитку AI, що робить ініціативи комітету особливо важливими для корпоративних радників та юристів, які працюють на перетині права та технологій.
Олександр Лещенко, співголова Tax & Customs Board АУКР, керуючий партнер Leshchenko & Partners окреслив плани Комітету на поточний та наступний рік, підкресливши значення відкритої дискусії між юристами, адвокатами, корпоративними радниками та представниками великого бізнесу. Він наголосив, що перша мета Комітету — створення майданчика для публічного обговорення «болючих» питань оподаткування та митного адміністрування, де учасники зможуть обмінюватися практичними кейсами та отримувати відповіді від представників контролюючих органів.
Спікер повідомив про план проведення форуму, на який будуть запрошені керівники департаментів, відповідальні за адміністрування ПДВ, акцизів, розгляд скарг та митних процедур. Пан Лещенко наголосив, що участь вищих посадових осіб та керівників територіальних органів дозволить обговорювати проблемні моменти оподаткування на відкритому рівні, не обмежуючись внутрішніми корпоративними колами.
Він також підняв питання нестабільності судової практики, яка створює додаткові ризики для бізнесу. Комітет планує залучати суддів до обговорень у форматі наукового диспуту, підкреслюючи важливість толерантного та конструктивного підходу. Основна мета — створити простір для аналізу правових позицій та практичних кейсів, включно з проблемами подвійної відповідальності та неврегульованих податкових штрафів.
Пан Лещенко закликав учасників активно долучатися до обговорення тем на форумах, ставити свої запитання та пропозиції, що стосуються оподаткування, митного законодавства та податкових спорів. Він підкреслив відкритість Комітету до нових ідей та готовність забезпечити платформу для конструктивного обміну досвідом між усіма зацікавленими сторонами.
Дмитро Таранчук, член правління АУКР, директор із правового забезпечення АТ «Фармак» представив ідею створення Training Centre — центру підвищення кваліфікації для фахівців державного та корпоративного секторів. Він підкреслив, що головна мета ініціативи — систематизувати обмін досвідом між корпоративними юристами та надати платформу для обговорення актуальних практичних кейсів, що виникають у роботі з договорним, трудовим та адміністративним правом, мобілізаційними питаннями та нормами адміністрування бізнесу.
За словами пана Таранчука, після повномасштабного вторгнення обсяг та складність юридичних завдань зросли, а швидкість та ефективність їх вирішення стали критично важливими для бізнесу. Центр покликаний стати «центром взаємодопомоги», де фахівці з різних компаній зможуть ділитися порадами, економити час на пошук рішень та підвищувати власну експертність. Програми Training Centre передбачають підготовку матеріалів, які будуть корисні для різних галузей бізнесу та підходять як для вітчизняного, так і міжнародного контексту.
Особливу увагу пан Таранчук приділив залученню юристів державного сектору, які працюють у міністерствах, держслужбах та місцевих органах влади. Він зазначив, що значна частина кадрів у державних юридичних службах потребує додаткового навчання, оскільки не всі мають достатній рівень знань у конституційному, адміністративному та інших галузях права. Training Centre має допомогти їм чітко розуміти свої правообов’язки та ефективніше впливати на прийняття рішень у державних органах.
Центр сприятиме формуванню ширшого ком’юніті юристів, об’єднуючи представників корпоративного та державного секторів. Це дозволить налагодити ефективну взаємодію між бізнесом та органами влади, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти швидшому прийняттю законних рішень у взаємодії з державними структурами.
Дмитро Таранчук закликав членів АУКР активно долучатися до обговорення програм та ініціатив центру, ділитися практичним досвідом та пропозиціями щодо тем навчальних модулів. Training Centre, за його словами, стане важливим інструментом для підвищення професійного рівня та об’єднання спільноти корпоративних та державних юристів у сучасних умовах.
Денис Крицький, голова Банківського комітету АУКР, керівник юридичного супроводу управління НПА АТ «ПриватБанк» розповів про пріоритети та ініціативи Banking Board, зокрема у контексті соціальних гарантій та врегулювання боргів військовослужбовців. Він підкреслив, що комітет об’єднує не лише юрисконсультів банків, а й представників небанківського фінансового сектору, що дозволяє комплексно підходити до актуальних питань регулювання та взаємодії з регуляторами, такими як Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів. За його словами, головна мета комітету — встановлення професійного діалогу та спільних підходів до регуляторних процесів у фінансовій системі.
За словами пана Крицького, незважаючи на наявне законодавство, що обмежує взаємодію кредитодавців із захищеною категорією клієнтів, фактична ситуація у банківській системі створює колізії між юридичними нормами та моральними обов’язками. Комітет ініціював звернення до Національного банку, Кабінету Міністрів та Міністерства ветеранів з метою врегулювання цих питань та впровадження механізмів прощення боргів для спадкоємців загиблих військових.
Спікер підкреслив, що існуючі нормативні акти, та спеціальне регулювання для державних банків, не дозволяють повністю реалізувати можливість списання боргів, навіть якщо фінансові установи готові до цього. Тому для ефективного вирішення проблеми необхідні зміни до законів про споживче кредитування та Податкового кодексу, що створить юридичну базу для фінансової підтримки родин загиблих захисників.
Денис Крицький навів статистику ПриватБанку з 2014 року, підкресливши, що за кожним випадком боргу стоять конкретні родини — дружини, діти, батьки — які продовжують стикатися з фінансовими труднощами. Він зазначив, що вирішення цих питань — не лише справа держави, а й обов’язок фінансової системи полегшити долю спадкоємців та забезпечити соціальні гарантії для захисників та їх родин.
На завершення спікер закликав членів АУКР підтримувати ініціативи комітету, інформувати спільноту про проблемні питання та сприяти колективним зусиллям для впровадження етичних та юридично врегульованих механізмів у банківській сфері. За його словами, Комітет продовжує активно працювати над новими ініціативами та демонструвати силу Асоціації у вирішенні соціально значущих завдань.
Олексій Захарчук, голова Комітету АУКР із питань взаємодії з органами влади, директор із регуляторних та правових питань ТОВ «ДТЕК» присвятив свій виступ оцінці GR-потенціалу АУКР та обговоренню переваг і недоліків можливої реєстрації Асоціації як лобістської структури. Він підкреслив, що хоча Асоціація активно бере участь у публічних консультаціях та панелях, ці дії є пасивними і не дозволяють повною мірою захищати права та інтереси членів. Водночас реєстрація як лобістської організації відкриває можливість активно представляти спільні інтереси АУКР перед органами влади, без додаткових посередників.
Спікер зазначив, що переваги реєстрації включають можливість безпосередньо проводити зустрічі з державними посадовцями, висловлювати позиції асоціації та впливати на законодавчі та підзаконні акти. Обов’язки лобіста, на його думку, не є значним навантаженням для АУКР — вони обмежуються звітуванням про контакти та загальні напрямки ініціатив, без необхідності детально розкривати конкретні юридичні пропозиції чи фінансові аспекти.
Пан Захарчук також підкреслив, що АУКР не матиме проблем із бенефіціарністю: закон вимагає лише зазначення засновників, а не членів асоціації, і договори лобіювання між асоціацією та її членами не потрібні. Водночас, він порівняв активну адвокацію асоціації з лобіюванням: більшість методів збігаються, тому формальна реєстрація дозволить діяти легально та відкрито.
На завершення експерт сформулював ключові висновки та рекомендації:
– по-перше, АУКР може зареєструватися як лобіст, щоб мати можливість прямо відстоювати інтереси членів;
– по-друге, необхідно розробити внутрішні положення щодо прав та обов’язків представників лобістів, зокрема механізм звітування;
– по-третє, визначити, хто матиме право представляти Асоціацію перед органами влади.
За словами спікера, це не лише зміцнить позицію АУКР у діалозі з державними органами, а й підвищить ефективність захисту спільних інтересів членів асоціації.
Олексій Кот, член правління АУКР, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України підкреслив, що сьогоднішня зустріч в рамках Асоціації демонструє синергію між різними категоріями учасників: юридичними консультантами, корпоративними юристами та науковцями.
Спікер наголосив, що хоча інтереси учасників різні, ключовим є спільне бачення та готовність активно включатися у процеси, які сприятимуть розвитку країни. Олексій Кот закликав максимально використовувати власні експертизу, ресурси та зв’язки для спільної користі, створюючи ефект синергії, що дозволяє відкривати нові можливості, реалізовувати стратегії АУКР і зміцнювати державу.
За його переконанням, перевага колективного інтересу над приватним та активна взаємодія між учасниками Асоціації дозволять досягати значних результатів на благо спільноти та держави.
