Сьогодні, 29 квітня 2026 року в Міністерстві культури України відбувся круглий стіл «Фактор культурної спадщини у містобудуванні», в рамках якого відбулося обговорення актуальної проблематики законодавчого регулювання питань охорони культурної спадщини у сфері містобудування, стану розроблення науково-проєктної документації щодо пам’яткоохоронних об’єктів та перспективи законодавчого визначення преференцій та їх умов для інвестування у об’єкти культурної спадщини.
Організаторами заходу виступили Міністерство культури України та комітет з нерухомості та будівництва Асоціації українських корпоративних радників.
Модерував круглий стіл співголова Real Estate Board АУКР, партнер, керівник практики будівництва та нерухомості JN Legal Сергій Дахновський.
Відкриваючи роботу круглого столу президент АУКР, СЕО видавництва «Юридична практика» Рустам Колесник, зауважив на важливості постійного діалогу між державою, в особі її повноважних органів, та бізнесом щодо містобудування, зокрема на об’єктах культурної спадщини. На його переконання саме Асоціація українських корпоративних радників може стати передовою платформою для дієвого діалогу між системним бізнесом та регулятором щодо актуальної проблематики галузі.
Також Рустам Колесник відзначив про запуск студентської програми АУКР, яка покликана посилити практичну складову частину підготовки майбутніх правників. На його переконання в майбутньому фахівці Міністерстві культури України також можуть долучитися до програми.
На потребі налагодження діалогу між державою як регулятором ринку містобудування та корпоративним сектором також наголосив співголова Real Estate Board АУКР, партнер, керівник практики будівництва та нерухомості JN Legal Сергій Дахновський, оскільки правове поле щодо будівництва та пам’яткоохоронного законодавства вже тривалий час перебуває в стані реформування.
Заступник Міністра культури України Іван Вербицький, відповідаючи на запитання щодо розвитку законодавчого регулювання питань охорони культурної спадщини в будівництві зазначив, що Міністерством у минулому році була створена відповідна робоча група. Наразі триває робота із розробки порядків з певними режимами заборон, передбачених профільним законодавством.
Також Іван Вербицький висловив свою думку, що встановлення зони охорони пам’яток не означає, що там не можна проводити будівництво. На його переконання варто змінити підхід, який запропонований в законі, для того, щоб в зоні охорони культурної спадщини не було таких жорстких заборон, які є зараз.
«Наша логіка полягає в тому, що розробка науково-проектної документації – це не є обов’язок, а право, яке мають відповідні заінтересовані сторони» — зазначив пан Вербицький.
Окрім цього, в ході обговорення питання можливих законодавчих змін для усунення колізій, Іван Вербицький зауважив на розробці проєкту Містобудівного кодексу, в який пропонується перенести всі дозвільно-регуляторні питання, в тому числі щодо охорони пам’яток культурної спадщини.
В ході обговорення Віталій Бєліков, віцепрезидент АУКР з питань публічно-приватного партнерства, голова комітету Corporate & Employment Board АУКР, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», підняв питання щодо проблематики внесення будівель в перелік об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Він зауважив, що в цей перелік свого часу були внесені «умовні об’єкти культурної спадщини», і це додає досить суттєвих проблем для бізнесу.
В цьому контексті Іван Вербицький зазначив, що процес визначення пам’яток культурної спадщини і декомунізації є важливим питанням над яким працює Міністерство. Наразі триває процес перенесення пам’яток зі списків пам’яток УРСР в Державний реєстр пам’яток України. За словами пана Вербицького таке перенесення відбувається шляхом прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів України. За попередніми прогнозами цей процес має завершитися за рік.
Окремим блоком обговорення стало питання надання статусу пам’ятки архітектури щодо будівель, в яких розпочалися будівельні роботи, із огляду на надання такого статусу накладені заборони на їх проведення.
На переконання Івана Вербицького таким будівлям має надаватися проміжний статус захисту.
На важливості законодавчого врегулювання питання щодо надання об’єкту, на якому розпочато будівництво чи реконструкцію, статусу щойно виявленої пам’ятки також наголосила співголова комітету з питань енергетики АУКР, партнер ADER HABER Олександра Федотова.
На її переконання в цьому процесі між регулятором і бізнесом має бути діалог. Потрібно встановити певну градацію строків та визначити певні етапи. І це дозволить бізнесу (інвестору, девелоперу) оцінював свої ризики.
На думку Івана Вербицького вирішити таку ситуацію можна шляхом запровадження проміжних статусів між відсутністю захисту і статусу пам’ятки.
На завершення заходу учасники круглого столу підтримали спільне прагнення до діалогу у вирішенні піднятої проблематики та подальшої співпраці.
