14 квітня у столичному «Прем’єр Палаці» відбулася чергова Міжкомітетська зустріч Асоціації українських корпоративних радників (АУКР), яка об’єднала членів правління та голів комітетів Асоціації для обговорення актуальних питань та проєктів, якими наразі опікуються члени Асоціації.
Серед центральних тем обговорення на Міжкомітетському зібранні — удосконалення правил трансфертного ціноутворення та покращення його адміністрування, залучення експертного потенціалу Асоціації до законопроєктної роботи, налагодження системного діалогу з державними органами, розширення можливостей АУКР у сфері міжнародного лобіювання в ЄС, підготовка Студентської програми Асоціації, а також формування європейської моделі ринку в окремих секторах економіки. Окремим блоком було представлено організаційні питання підготовки ІТ-конференції АУКР та розвиток LegalTech-напряму.
Відкриваючи захід, Рустам Колесник, президент АУКР, СЕО видавництва «Юридична практика», окреслив ключові питання, що стали продовженням дискусій попередніх заходів Асоціації та визначили порядок денний поточної Міжкомітетської зустрічі.
Він нагадав про обговорення на попередній конференції ролі та формату розвитку Асоціації, зокрема дискусію навколо її можливого статусу як суб’єкта лобіювання, а також підкреслив, що відповідні питання були винесені на розгляд усіх комітетів і опрацьовані в демократичному форматі з метою врахування думки кожного зацікавленого члена Асоціації. За його словами, окремі концептуальні аспекти цього напряму діяльності АУКР потребують додаткового внутрішнього узгодження в межах організації та подальших рішень правління АУКР. Він також повідомив про намір винести частину з них на наступне засідання правління для остаточного визначення позиції Асоціації.
Переходячи до порядку денного поточної зустрічі, Рустам Колесник підкреслив необхідність регулярного формату міжкомітетських зібрань, з огляду на зростання кількості наскрізних тем, що стосуються одразу кількох напрямів діяльності АУКР — зокрема LegalTech, податкової політики та організаційних процесів. Він відзначив, що подібні зустрічі дозволяють ефективніше координувати роботу комітетів та забезпечувати більш цілісний підхід до вирішення спільних питань.
Рустам Колесник окреслив загальну мету зустрічі як посилення координації між комітетами АУКР та формування більш структурованого підходу до роботи Асоціації у сферах законодавчих ініціатив, GR-діяльності та експертної взаємодії з міжнародними партнерами.
Інна Крушинська, голова Tax & Customs Board АУКР, директор із правових питань FOZZY GROUP, у своєму виступі зосередилася на аналізі двох взаємопов’язаних законопроєктів, які наразі винесені на публічне обговорення. Йдеться про ініціативи щодо подальшого вдосконалення правил трансфертного ціноутворення та імплементації положень європейської Anti-Tax Avoidance Directive (ATAD). Спікерка наголосила, що обидва документи мають на меті гармонізацію українського податкового законодавства зі стандартами ЄС та ОЕСР, однак потребують суттєвого доопрацювання з огляду на потенційний вплив на великий бізнес.
Окрему увагу вона приділила запропонованим змінам у частині критеріїв податкового резидентства для іноземних компаній. За її словами, розширення підстав для визнання компаній резидентами України — зокрема через наявність доходів, активів чи операційної діяльності в Україні — може суперечити міжнародним підходам до визначення місця ефективного управління та положенням податкових конвенцій. Інна Крушинська підкреслила, що такий підхід створює ризики дискримінаційного трактування та потенційних конфліктів із міжнародним податковим правом.
Також спікерка звернула увагу на пропозиції щодо розширення правил оподаткування фізичних осіб, які можуть призвести до фактичного подвійного податкового резидентства для громадян України за кордоном, а також на запровадження нових оціночних категорій, таких як «штучні операції» та «податкова вигода». Окремо вона проаналізувала зміни до правил трансфертного ціноутворення, зокрема розширення переліку контрольованих операцій, перегляд порогових критеріїв та включення до нематеріальних активів широкого кола об’єктів, включно з репутацією та клієнтськими базами. На її думку, ці новації можуть суттєво ускладнити адміністрування податків і збільшити регуляторний тиск на бізнес, тому потребують додаткового опрацювання та узгодження.
Підсумовуючи, Інна Крушинська наголосила, що, на переконання Tax & Customs Board АУКР, зазначені законопроєкти потребують суттєвого доопрацювання. Вона повідомила, що Асоціацією вже скеровано офіційні листи до Міністерства фінансів із систематизованими зауваженнями та найбільш критичними пропозиціями щодо змін. Окремо спікерка підкреслила готовність представників АУКР долучатися до робочих груп, консультацій та експертних обговорень для спільного доопрацювання цих ініціатив, а також закликала всіх членів Асоціації активно долучатися до формування консолідованої позиції та надання своїх коментарів.
Олексій Кот, член правління АУКР, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, у своєму виступі зосередився на концептуальному розвитку експертного потенціалу Асоціації та можливостях його системного залучення до законопроєктної роботи. Він окреслив ідею створення в межах АУКР аналітичного центру як сучасного інструменту впливу на формування державної політики, підкресливши, що така практика є усталеною у міжнародному середовищі та широко застосовується провідними think tank-інституціями у світі.
Спікер детально зупинився на ролі аналітичних центрів у процесах вироблення політики та права, наголосивши, що їхня ключова функція полягає не лише в проведенні досліджень, а й у трансформації експертного знання у практичні управлінські та нормативні рішення. На прикладах провідних міжнародних інституцій він підкреслив, що ефективність таких центрів вимірюється рівнем їхнього реального впливу на ухвалення рішень, суспільний дискурс та законодавчі процеси, а не кількістю публікацій чи формальних звітів.
У контексті АУКР Олексій Кот запропонував розглядати створення подібної аналітичної платформи як інструмент консолідації експертного середовища корпоративних радників, науковців і практиків. На його думку, це дозволить не лише підсилити позицію Асоціації у діалозі з державою, а й сформувати стійкий центр експертизи, здатний генерувати якісні законодавчі ініціативи та впливати на їх практичну імплементацію. Він також наголосив на наявності в Україні потужного наукового ресурсу, який може бути залучений до такої роботи, та анонсував подальше опрацювання концепції створення аналітичного центру в структурі АУКР.
Виступаючи з темою налагодження системного діалогу з державними органами, Віталій Бєліков, віцепрезидент АУКР із питань публічно-приватного партнерства, голова Corporate & Employment Board, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», зосередив увагу на ролі міжнародних інституцій у формуванні підходів до корпоративного управління та перспективі їх використання як платформи для посилення позицій українського бізнесу.
Він відзначив зростаючу значущість ОЕСР у контексті розвитку корпоративного управління в Україні та підкреслив, що інтеграційні процеси у межах організації відкривають нові можливості для впровадження міжнародних стандартів. Окремо доповідач звернув увагу на необхідність переходу від загальних декларацій про «найкращі практики» до розуміння корпоративного управління як сукупності різних моделей і підходів, що залежать від конкретного бізнес-контексту та галузі.
У цьому контексті Віталій Бєліков наголосив, що АУКР має потенціал стати одним із ключових експертних майданчиків, який здатен формувати узгоджену позицію бізнесу та транслювати її як у взаємодії з державними органами України, так і в діалозі з міжнародними інституціями. Він також підкреслив важливість розвитку системного партнерства з органами державної влади, зокрема через інституціоналізацію експертної взаємодії, яка дозволить підвищити якість регуляторних рішень та забезпечити більш збалансований підхід до взаємодії держави і бізнесу.
Окремо спікер акцентував увагу на проблемі втрати експертності в державних органах через часту зміну команд і недостатність галузевого досвіду у нових управлінців. Як можливе рішення він запропонував розвиток форматів «онбордингу» для представників міністерств і центральних органів виконавчої влади за участі експертів бізнес-спільноти. Такий підхід, на його думку, дозволить забезпечити безперервність знань, підвищити ефективність державного управління та водночас посилити роль АУКР як експертного центру впливу, що формує підходи до державної політики та сприяє розвитку конструктивного діалогу між бізнесом і державою.
Виступаючи з темою можливостей АУКР щодо лобіювання в ЄС, Олег Крикавський, член GR Board, GR-директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зосередив увагу на практичних аспектах роботи з європейськими інституціями та трансформації підходів до представництва бізнес-інтересів у Брюсселі.
Він відзначив, що значна частина регуляторних рішень, які впливають на український бізнес, формується саме на рівні ЄС, що обумовлює необхідність системної та професійної присутності українських компаній у європейському лобістському середовищі. Спікер поділився досвідом реєстрації в Реєстрі прозорості ЄС, підкресливши, що ця процедура є менш формалізованою, ніж в Україні, однак потребує додаткових пояснень щодо структури представництва компаній та їхніх інтересів.
Окрему увагу він приділив ролі галузевих асоціацій як більш ефективного інструменту лобіювання на рівні ЄС. На його думку, саме асоціації дозволяють формувати консолідовану позицію сектору та підвищують рівень представництва бізнесу в діалозі з європейськими інституціями, тоді як індивідуальні компанії часто стикаються з обмеженим доступом до ключових стейкхолдерів.
Підсумовуючи, Олег Крикавський наголосив на доцільності поєднання різних форматів адвокації — індивідуального, корпоративного та асоціативного — для забезпечення максимальної гнучкості у відстоюванні інтересів бізнесу. Він також підкреслив важливість розвитку каналів комунікації з європейськими інституціями та системного залучення аналітичної підтримки для формування аргументованої позиції українського бізнесу на рівні ЄС.
Рустам Колесник, президент АУКР, у своєму виступі окреслив поточний етап запуску Студентської програми АУКР як результат послідовної підготовчої роботи, що включала як взаємодію з корпоративним сектором, так і з провідними закладами вищої освіти. За його словами, на старті було досягнуто домовленостей із більш ніж 30 компаніями щодо підтримки програми, після чого асоціація перейшла до підписання меморандумів із провідними українськими вишами, які готують спеціалістів у галузі права. Окремо він відзначив залучення представників академічного середовища до формування концепції програми та її постійне доопрацювання на основі експертних обговорень.
Спікер підкреслив, що ключовим викликом у реалізації ініціативи стала необхідність адаптації програми до особливостей сучасного студентського середовища. Він наголосив, що сучасні студенти суттєво відрізняються від попередніх поколінь за моделями вибору кар’єри та рівнем визначеності професійного шляху, що вимагало перегляду початкових підходів. Зокрема, було запропоновано забезпечити більш гнучку систему участі студентів через цифрові інструменти.
Окремо Рустам Колесник акцентував на важливості комунікаційної складової проєкту та залучення студентів через відкриті формати взаємодії — ярмарки вакансій, презентації в університетах та інші освітні події. Він підкреслив, що програма має на меті не лише підготовку майбутніх фахівців, але й формування системного зв’язку між бізнесом і студентським середовищем, який у перспективі дозволить забезпечити якісніше кадрове оновлення компаній.
Олександр Рудяк, член правління АУКР, директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця», виступив із темою «Від монополії до європейської моделі ринку: як об’єднана експертиза АУКР допоможе бізнесу». Він розпочав виступ із наголосу на трансформаційних змінах у транспортному секторі, які відбуваються внаслідок євроінтеграційних процесів України та поступового переходу до європейської моделі регулювання ринку. Спікер відзначив, що включення України до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) разом із Молдовою створює нові можливості для інтеграції у спільний європейський транспортний простір, однак водночас вимагає суттєвого оновлення національного законодавства та інфраструктурних підходів. Окремо він звернув увагу на концепцію мультимодальних перевезень, яка є базовою для європейської транспортної системи та передбачає поєднання автомобільного, залізничного й морського транспорту в єдиний логістичний ланцюг.
Далі доповідач зосередився на реформі залізничного сектору та підготовці нового законодавства, спрямованого на імплементацію європейських правил функціонування ринку перевезень. Він підкреслив, що йдеться не лише про модернізацію залізниці як окремої галузі, а про комплексну трансформацію всього транспортного ринку, який поступово стає інтермодальним. Серед ключових змін він назвав рух до анбандлінгу — розділення інфраструктурної та перевізної функцій, а також відкриття ринку для приватних операторів, зокрема у сфері вантажних і пасажирських перевезень. За його словами, ці процеси мають поступово трансформувати монопольну модель «Укрзалізниці» у конкурентний ринок європейського зразка.
Окрему увагу Олександр Рудяк приділив формуванню нового регуляторного середовища, зокрема створенню незалежного органу тарифного регулювання, який має забезпечити прозорість і економічну обґрунтованість тарифів. Він наголосив, що запровадження таких підходів дозволить ліквідувати кроссубсидіювання між пасажирським і вантажним сегментами та створити умови для реальної конкуренції на ринку.
Олег Мальський, співголова Legal Tech & ІТ Board, партнер Eterna Law, зосередився на підготовці ІТ-конференції АУКР та роботі комітету над її концепцією. Початкові ідеї щодо онлайн-формату були переглянуті на користь офлайн-конференції як більш ефективного майданчика для професійної взаємодії та обміну досвідом.
Окремий акцент спікер зробив на змісті майбутньої конференції, який формується навколо Legal Tech та впливу штучного інтелекту на юридичну практику. Учасники робочої групи обговорювали ключові виклики: швидке технологічне оновлення, яке випереджає регулювання, питання плагіату та використання даних, а також межі застосування AI в юридичній роботі.
Пан Мальський підкреслив, що значна частина дискусій стосувалася практичного впровадження AI в корпоративному середовищі — від створення внутрішніх AI-ботів до автоматизації legal research і knowledge management. Окремо було відзначено, що компанії дедалі більше прагнуть адаптувати технології під власні потреби, зважаючи на вимоги безпеки та конфіденційності.
Завершуючи спікер наголосив на необхідності систематизації українського Legal Tech-ринку та формування платформи для презентації існуючих рішень і стартапів. Він закликав учасників долучатися до підготовки Конференції та спільно виробити підходи до використання AI в юридичній практиці, які відповідатимуть сучасним викликам професії.
